Над питаннями продовження життя працюють найбільші уми людства. Філософи всіх століть намагалися проникнути в таємниці життя та смерті. Людство завжди цікавило питання: що відбувається після смерті? Дехто розповідає про те, що вони пережили під час клінічної смерті. Ми часто чуємо, що померлі є своїм родичам. Чи варто боятися смерті?
Як часто ми стикаємося з нею! Кожному доводилося проводжати в останній шлях близької людини або згадувати про смерть, побачивши похоронну процесію. Стоячи біля могили, ми запитуємо себе: Чи існує життя після смерті? Чи можна людині мати безсмертя?
А може, безсмертя – це просто мрія, яка без залишку розчиняється в безжалісному світлі розуму? Можливо, це щось таке, що ніколи не настане? Серед медиків є люди, які стверджують, що людство скоро переможе смерть, можливо, навіть до кінця цього століття. Вражає, чи не так? Щоб освіжити пам’ять, пригадаємо, що слово «безсмертний» означає «непідвладну смерть». Іншими словами, тому, хто безсмертний, померти неможливо, а чи стане такий стан благословенням чи прокляттям, залежить від якості того життя, про яке ми говоримо. Якщо у людини невиліковна форма раку, то можливість вічного існування навряд чи сприйматиметься як благословення.
У книзі Іова14:14 ми підійшли до питання, яке хвилює все людство: «Коли помре людина, то чи буде вона знову жити?».
Процес життя та смерті
Щоб зрозуміти, що відбувається в момент смерті, розглянемо спочатку, як відбулося життя.
- Як уперше з’явилася людина на землі? Побут.2,7.
Бог створив людину з пилу земного, вдунув у ніздрі його подих життя.
Людська істота складається з двох елементів: пилу земного та дихання життя.
Якщо висловити це математичною формулою, ми можемо сказати:
МАТЕРІЯ (ЗЕМЛЯ) + ДИХАННЯ ЖИТТЯ = ДУША ЖИВА
Коли Бог створив людину, то вона стала душею живою (живою істотою). Бог не вкладав душу всередину Свого творіння; але поєднання матерії та духу життя зробили його живою душею. Таким чином, жива людина – це душа. Коли ми говоримо, що 3000 душ хрестилися, ми маємо на увазі 3000 чоловік, а не духів.
Існує безліч хімічних речовин, які при поєднанні повністю змінюють свої властивості. Наприклад: Хлор, важкий отруйний газ, вражає дихальні шляхи. Натрій у чистому вигляді – білий, дуже м’який метал. Якщо ці два елементи з’єднати між собою, вийде хлорид натрію, незамінна харчова сіль. Те, що до цього було отруйним і небезпечним, тепер має властивості, які дуже важливі для функціонування організму.
Хлор + Натрій = Харчова сіль
При з’єднанні водню, легкого газу, і кисню, який важчий за повітря, виходить вода
2 атоми водню + атом кисню = 1 молекула води
Згадаймо, що живою душею людина стала внаслідок поєднання тіла із диханням життя. Коли цей зв’язок порушується, тобто коли дихання йде з тіла, людина перестає бути живою душею і не зможе знову стати нею доти, доки Творець у день воскресіння знову не вдихне в тіло життя, тобто до того моменту, поки поєднання тіла дихання не буде відновлено. Куди йде душа в момент смерті? Нікуди. Просто до дня воскресіння вона перестає існувати. Поясню з прикладу. Уявіть лампочку і згадайте, що існує електрика. Коли одне пов’язане з іншим, ми маємо електричне світло. Якщо чогось не вистачає (лампочки чи електрики), то немає й світла. Куди він дівається? Нікуди. Він просто зник і не з’явиться, доки колишній зв’язок не виникне знову. - Що тому відбувається, коли людина вмирає? Еккл.12,7 (Пс103,29).
Тіло йде в землю, а дух повертається до Бога.
Коли Бог забирає подих життя, людина вмирає. Тіло стає неживим. З ним відбувається те саме, що і з лампочкою, коли переривається подача електрики.
Тіло (порох) – дихання життя (дух) = смерть (немає душі)
Що означає «дух», який повертається до Бога?
«…тіло без духа мертве» Як.2:26
Відповідь: Дух, що повертається до Бога, це подих життя. У всьому священному Писанні «дух» не має життя, почуттів та думок після того, як людина помре. - Що таке “душа”? 2:7
Душа це жива істота.
Душа завжди комбінація двох речей: тіла + дихання. Душа не може існувати доки тіло і дихання не з’єднані. Слово Боже вчить, що ми є душі. Чи вмирає душа? «Душа, що грішить, вона помре» Ієз. 18:20
Відповідь: згідно з словом Божим, душі вмирають! Людина – це жива душа. Люди смертні. Безсмертний лише один Бог (1 Тим. 6:15,16)
Тіло (прах) — дихання життя (дух) = смерть (немає душі)
Чи перебувають мертві у свідомому стані? - Чи знають мертві щось? Еккл.9,5.
Мертві нічого не знають. - Що відбувається із почуттями людини? Еккл.9,6.10.
Вони вмирають. - Чи перебувають мертві у свідомому стані? Пс.145,4.
Їхні думки зникають. - Чи знають померлі щось про їхніх родичів? Іов.14,21.
Вони нічого не знають. - Чи поклоняються вони Богу на небі? Пс. 113,25. (Іс.38, 18.19).
Ні.
Із чим порівнюється смерть? - З чим Ісус порівняв смерть? Іоан.11, 11-14.
Зі сном.
Йов також порівняв смерть зі сном. Він казав, що мертві сплять, і до кінця неба не прокинуться, і не встануть від свого сну, перебуваючи в несвідомому стані до воскресіння. Іов.14, 10-12. - Які приклади нам дано у Святому Письмі? Іов.14,1.2.
Як квітка вона виходить, і опадає.
Чи побачимо ми знову тих, хто помер? - Яка славна надія має людей, які померли, вірячи в Бога? Іс.26,19; 1Фес.4,14-17.
Вони повстануть для вічного життя. - Чи насолоджуються вже вічним життям ті, що померли у вірі? Євр.11,39.40. Дан.12,13.
Ні. Вони чекають на свою нагороду.
У навчанні тих, хто проповідує негайне покарання та нагороду, і водночас вірять у воскресіння та суд, існує протиріччя. Якщо людина після смерті одразу отримує свою нагороду, для чого тоді прийде Ісус судити живих і мертвих? Кого Він буде судити, якщо кожен уже отримав призначене йому?
Душа може померти
Бог сказав через пророка: «Бо ось усі душі Мої: як душа батька, так і душа сина Мої: душа, що грішить, та помре» Єзекіїля 18:4. Цей текст безперечно і рішуче стверджує, що душа не безсмертна за природою, вона може пережити смерть. Душа не є безсмертною оскільки слово «безсмертний» означає «не схильний до смерті». Звідки ж тоді прийшло уявлення про безсмертну душу?
Найбільша та найдавніша брехня в людській історії - Бог сказав Адаму та Єві, що якщо вони згрішать, то мають померти. (Бут.2, 16.17). Яку велику брехню сказав сатана? Побут.3,4.
Ні, не помрете.
Істина полягає в тому, що воно прийшло прямо з язичницьких уявлень та міфології. Давньокитайський культ поклоніння предкам мав у своїй основі уявлення про те, що душа не вмирає. Ієрогліфи єгипетських пірамід відкривають, що вчення про безсмертну душу служило фундаментом для поклоніння єгиптян богу сонця. В Індії індуси свято вірять у реінкарнацію та переселення душ. Похмурі шаманські церемонії Африки також побудовані на уявленнях про душу, що невмирає.
Протягом 6 000 років Сатана поширював цю брехню по всьому світу, і більшість людей вірять у неї і сьогодні. Культ мертвих вже існував у давнину серед єгиптян, які клали у гробниці фараонів їжу та коштовності. Інші народи також практикували цей звичай. Існує безліч людей і сьогодні, які вірять, що мертві насолоджуються вічним життям або страждають у пеклі чи чистилищі.
Повернемося до Книги Буття і знову перечитаємо розповідь про Творіння. Незабаром після того, як Бог створив Адама, Він сказав йому: «І наказав Господь Бог людині, говорячи: Від усякого дерева в саду ти їстимеш! а від дерева пізнання добра та зла, не їж від нього; бо в день, коли ти скуштуєш від нього, смертю помреш» (Бут. 2:16, 17).
«Смертю помреш». Хіба Бог говорить про те, що лише кілька годин тому Він створив Адама безсмертним, тобто не здатним померти? Хіба став би Він загрожувати покаранням, яке може бути. Сам не в змозі виконати?
Очевидно, апостол Павло теж нічого не знав про те, що людина нібито безсмертна. Згадайте його слова: «Відплата за гріх – смерть» (Рим. 6:23). Непогано було б ще раз згадати і добре відомий уривок з Євангелія від Івана: «Бог… віддав Сина Свого Єдинородного» (Ів. 3:16). Навіщо? Щоб ми не загинули.
А тепер дайте відповідь на таке запитання: навіщо Богові було посилати Свого Сина на смерть, якщо ми створені безсмертними і, отже, не можемо загинути? Чи замислювалися ви про це? Якщо кожному з нас, хороші ми чи погані, забезпечене вічне життя, то, значить, Спаситель нікому не потрібен. А якщо не потрібен, то Голгофський хрест — це лише драма, позбавлена всякого сенсу!? - Тільки Хто має безсмертя? 1Тим.6,16.
Бог.
Біблія каже, що тільки Богові властива здатність до нескінченного існування. Він безсмертний. Єдиний раз, коли це
слово зустрічається в Біблії, воно відноситься до Бога: «Цар царствуючих і Господь панівних, єдиний, хто має безсмертя, Який живе в неприступному світлі, Якого ніхто з людей не бачив і бачити не може. Йому честь та держава вічна! Амінь» (1 Тимофія 6:15, 16).
Новий Завіт говорить про воскресіння, не приховуючи захоплення. Вийшовши з труни, Ісус показав, що воскресіння можливе. Але чому взагалі треба говорити про тілесне воскресіння, якщо душа чудово може продовжувати жити і без тіла, бо від нього не залежить? Наведемо найясніше, мабуть, біблійне тлумачення. Говорячи про Бога, Павло підкреслює, що Він є «Єдиним, хто має безсмертя» (1 Тим. 6:16).
Отже, безсмертний лише Бог. Мабуть, навіть ангели не мають цієї властивості, бо якби було інакше, то тоді тих з них, хто разом із сатаною підняв заколот, і був скинутий з небес, взагалі ніколи не можна було б знищити. Бог мудрий. Наділивши людей можливістю вибору, Він не дав їм безсмертя, не зробив їх здатними жити вічно - Чи маємо ми вже безсмертя, чи ми шукаємо його? Рим.2,7.
Ми шукаємо його. Коли Бог подарує Своїм дітям безсмертя?
Ісус бажає дати вічне життя Своїм дітям і при Своєму другому приході перетворити їх на безсмертя. 1Кор.15, 51-55. Святе Письмо говорить, що той, хто має Сина, має життя (1Ів. 5,11-13). Наше життя приховано з Христом у Бозі. Людина обирає сама, померти їй у гріху чи у Христі. Коли ми шукаємо вічне життя, ми можемо отримати його за допомогою Святого Духа. Євангеліє готує нас до воскресіння при останній трубі при другому приході Ісуса. “Я є хліб життя: хто приходить до Мене, не буде хотіти; і той, хто вірить у Мене, не буде жадати”. (Ін.6, 35). Він також сказав: “Веруючий у мене, якщо й помре, оживе”. (Ін.11,25). Нашим найбільшим прагненням має бути те, щоб разом з Ісусом жити у вічності.
Отже, ми з’ясували, що ми є смертними. В нас немає безсмертної душі. Ми можемо померти та вмираємо. Якби не Ісус Христос, страх смерті завжди висів би над нами, і не було б жодної надії на вічне життя. Однак заради того, щоб все це змінити, Ісус помер. Він помер, щоб наше безсмертя стало можливим. За словами апостола Павла, «Ісус Христос… зруйнував смерть і виявив життя і нетління через благовісті» (2 Тим. 1:10). Наш Господь хоче, щоб ми жили вічно. Померши замість нас, Він зробив це можливим, але ми не отримаємо дару безсмертя, доки Він знову не повернеться. Павло описує це так:
«Кажу вам таємницю: не всі ми помремо, але все змінимося раптом, миттєво, при останній трубі; бо засурмить, і мертві воскреснуть нетлінними, а ми змінимося; бо тлінному цьому належить зодягнутися в нетління, і смертному цьому – вдягнутися в безсмертя. Коли ж тлінне це зодягнеться в нетління і смертне це зодягнеться в безсмертя, тоді збудеться слово написане: «поглинута смерть перемогою» (1 Кор. 15:51—54).
Висновок
Яким створив людину Бог? Смертні ми чи безсмертні? Відповідно до словника, слово «смертний», означає — «схильний до смерті», а слово «безсмертний» – «не схильний до смерті». Смерть – протилежність життя. Коли людина вмирає, вона перестає існувати і перебуває у несвідомому стані. Незважаючи на це, наша велика надія прихована для нас у другому приході Ісуса, тому що тоді ми, віруючі, будемо воскреслені, і зустрінемося з нашими улюбленими, які померли у Христі. - Що в кінці Ісус зробить зі смертю? Одкр.21,4.
Він знищить її.
Ми повинні бути завжди готовими, тому що життя в цьому світі дуже коротке. У Вайтбійському музеї в Англії знаходиться кришталева урна, в якій можна побачити ключ, що ширяє в повітрі. Цей феномен здається незрозумілим, проте він пояснюється дуже просто: ключ притягується догори сильним магнітом, тоді як знизу він утримується майже невидимою ниткою. Наше життя висить на такій же тонкій нитці, тому ми повинні бути завжди готовими до смерті.
Одного разу наше життя закінчиться, тоді не буде більшої можливості порятунку. Від нашого сьогодення залежить наша вічність. Ісус переміг смерть, щоб ми мали славну надію вічного життя. Давайте прославимо Бога за цей чудесний дар, а також за те, що Він відкрив нам цю таємницю в Своєму Слові!
Чи існує життя після смерті? З цього питання існують різні думки:
- Деякі стверджують, що померлі потрапляють на небо, пекло чи чистилище.
- Інші вірять, що померлі йдуть у світ парфумів і пізніше перевтілюються.
- Є люди, які вірять, що зі смертю все кінчається.
- Четверті кажуть, що мертві нічого не знають, і перебувають у своїй труні у непритомному стані до воскресіння.
Хто ж має рацію? Що говорить нам про це Біблія? Ми вже переконалися, що на підставі Святого Письма людина після смерті перебуває в несвідомому стані і чекає на воскресіння з мертвих. Це означає, що для кожного з нас дана лише одна можливість прожити це життя, а яким буде його фінал, залежить від нашого вибору. Ісус Христос запрошує нас прийняти Його жертву і жити за Його планом і тоді ми можемо сподіватися на життя вічне!
Як бути з сумнівами?
Багато хто з тих, хто тільки вступив на шлях християнського життя, буває мученими сумнівами. У Біблії є чимало такого, що вони не можуть зрозуміти і пояснити, а сатана, користуючись цим, намагається похитнути їхню віру в Писання. Така людина запитує: “Як мені знайти правильний шлях? Якщо Біблія дійсно є Словом Божим, то як мені звільнитися від моїх сумнівів і думок, що бентежать мене?”
Бог ніколи не просив би нас вірити Йому, якби не дав достатньо вагомих доказів для утвердження нашої віри. Його існування, Його характер, істинність Його Слова ґрунтуються на свідченнях, які закликають до нашого розуму, і таких свідчень достатньо. Однак Бог не виключив можливості сумніву. Наша віра має ґрунтуватися на доказах, але такими не повинні бути якісь особливі прояви. Ті, хто шукає сумнівів, завжди можуть знайти для них привід, але ті, хто дійсно бажає знати істину, знайдуть достатньо доказів, на яких можна заснувати свою віру.
Наш обмежений розум не в змозі повністю осягнути характер чи справи нескінченного Бога. Навіть для найпроникливішої та освіченої людини ця Свята Істота завжди залишиться незбагненною таємницею. Чи можеш ти дослідженням знайти Бога? Чи можеш повністю осягнути Вседержителя? Він понад небеса, що можеш зробити? глибше пекла, що можеш дізнатися? (Іова 11:7-8).
Апостол Павло вигукує: “О, безодня багатства та премудрості та ведення Божого! Які незбагненні долі Його і не досліджені Його дороги!” (Рим. 11:33). Хоча сказано, що “хмара і морок охрест його, правда і суд – підстава престолу Його” (Псал. 96:2), розмірковуючи про Його турботу про нас і про спонукання, якими Він керується, ми зможемо побачити невимовну любов і благодать, з’єднані з Його безмежною силою. Ми можемо розуміти Його
наміри лише тією мірою, якою це розуміння служить нашого блага. Все інше ми повинні довірити до рук Всемогутнього Бога, серце якого сповнене любові до нас.
Чи приймаєте ви свідчення Біблії про те, що людина після смерті перебуває у несвідомому стані? Чи переконує вас у цьому її аргументи?
Чи ухвалили ви рішення жити з Ісусом?