Багато людей говорять про щасливий випадок, проте Біблія вчить, що ми маємо сподіватися на благословення Боже. Чи має це якесь відношення до мого матеріального благополуччя? Звісно так.
Питання управління ресурсами займає важливе місце у християнському житті. Кожен християнин тісно пов’язаний із цією стороною церковного життя. Від правильного розуміння принципів управління ресурсами залежить наше уявлення про велич Бога, Його правління всім сущим та Його дар благодаті, що виливається на нас.
Залежно від того, як зростає і вдосконалюється наше пізнання цих принципів, ми можемо повніше зрозуміти, як Божа любов і благодать діє в нашому житті.
· Бізнесмени для отримання прибутку вкладають у справу великі кошти.
· Фермери, щоб отримати хороший урожай, повинні посіяти, зібрати та добре дбати про вирощену продукцію.
· Якщо ми адміністратори, нам необхідно керувати, додаючи усі свої здібності, особливо якщо ми працюємо на когось. Багато людей вважають привілеєм вкладати гроші у комерційне підприємство. Те саме пропонує нам зробити Бог. Він просить нас бути Його партнерами у найбільшому з усіх підприємств – допомогти світові уникнути засудження та приготуватися до Його пришестя. Але як я можу успішно вирішити мої фінансові проблеми? Як Бог може мене благословити? Як я можу зробити вклади, якщо я не торгую, сіяти – якщо я не фермер, вести фінансові справи – якщо я не бухгалтер, або як знайти партнера, який би допоміг мені заробити прибуток, коли у мене немає капіталу? Бог відкриває нам у Біблії свій план, завдяки якому ми можемо бути успішними.
Для того, щоб людина не втратила благословення благодійності, наш Викупитель передбачив, щоб людина стала Його співробітником. Бог міг досягти Своєї мети у спасінні грішника і без допомоги людини; але Він знав, що людина не зможе бути щасливою, якщо не братиме участі у цій великій роботі. Для просування Своєї справи Він закликає до людської чуйності, що сприяє прояву щедрості і прищеплює нам звичку допомагати бідним. Потреби цього помреного у гріхах світу вимагають використання всіх наших обдарувань, засобів і впливу для того, щоб відкрити людям істину, яка їм життєво необхідна. Відкликаючись на цей поклик своєю працею та справами милосердя, ми уподібнюємося до образу Того, Хто злиднів заради нас. Даючи, ми благословляємо інших і таким чином накопичуємо справжнє багатство.
Справжній Власник всього
Бог є джерелом життя, світла і радості для всього Всесвіту. Подібно до того, як сонце виливає на нас своє світло, Він виливає благословення на все творіння. Розповсюджуючи ці благословення на інших людей, ми стаємо співучасниками Божественної природи; цією перевагою наділив нас рухомий нескінченною любов’ю Господь. Це найбільша честь і велика радість, яку Бог міг дати людині. Ті, хто, слухаючи Його заклик, самовіддано служить цій благородній справі, стають ближчими до свого Творця. Кожен, хто втрачає можливість бути «співробітником у Бога», хто засліплений самоугодженням, байдуже нехтує потребами інших, дбаючи лише про накопичення багатств, — позбавляє себе найбільших благословень, які Бог може дати йому.

Людина зазвичай вважається власником власності, але Хто насправді Власник всього? Пс.24, 1.2; 50,7.10-12.
Бог – Власник всього, а ми лише Його керуючі. Земля і все, що на ній належить Йому, оскільки Він є Творцем. Він каже: «Мої всі тварини в лісах, і все, що рухається, належить Мені». Все добре на землі було створене щедрою Божою рукою і є виразом Його любові до людини. Бідні належать Йому, і справа проповідування євангелії – це Його справа. Господу належать і золото, і срібло, і Він міг би пролити їх дощем з неба, якби Йому це завгодно. Але натомість Він робить людину управителем, довіряє їй кошти — не для того, щоб їх накопичувати, а щоб використати на благо іншим. Фактично Він робить людину
посередником, через якого розподілялися б Його благословення на землі. Господь встановив принципи благодійності для того, щоб людина могла уподібнитися Своєму Творцеві в Його жертовності та самозреченні і, нарешті, стати причетником з Христом у вічній славній нагороді.

Що Бог говорить про срібло та золото, на яке претендує людина? Аг.2,8. Моє срібло та Моє золото.
Ми постійно отримуємо благословення від Бога, тому ми маємо постійно віддавати. Ми тоді тільки можемо вибачити себе, якщо небесний Благодійник припинить нам подавати, і нам, які не мають тоді нічого, нічого буде запропонувати. Але Бог, роблячи нам добро, ніколи не залишає нас без свідчень Своєї турботи.
Кожну хвилину життя Його рука зберігає нас, Його сила зберігає нас, Він дає необхідну нам їжу. Він посилає нам мирний, освіжаючий сон, щотижня дає суботній день, щоб ми могли відпочити від повсякденних життєвих турбот і поклонятися Йому в Його домі. Він дає нам Своє Слово як дорогове світло стежці нашій. Ми знаходимо мудрі поради на священних сторінках, і чим частіше ми підносимо наші серця перед Ним у вірі та покаянні, тим рясніший Він обдаровує нас благословеннями Своєї благодаті. Але найбільшим даром є Син Божий, через якого виливаються всі благословення у цьому та майбутньому житті.

Що ми ніколи не повинні думати, маючи успіх? Втор.8, 11-14.17.18.

Моя сила і міцність моєї руки придбали мені це багатство.
Сила Божа проявляється у кожному ударі людського серця, у кожному вдиху, у цілющому кровообігу нашого організму. Ми завдячуємо Йому кожним моментом нашого існування, всіма радощами життя. Сила і здібності, що піднімають людину над нижчим творінням, є даром Творця.
Він обсипав нас Своїми благодіяннями. Ми в боргу перед Ним за їжу, яку їмо, за воду, яку п’ємо, за одяг, який носимо, за повітря, яким дихаємо. Якби не Його особливе провидіння, повітря було б наповнене отруйними випарами. Він — щедрий Благодійник і Зберігач.
Сонце, що освітлює землю і наповнює все навколо пишнотою, таємниче та урочисте сяйво місяця, велич небосхилу, усеяного діамантами зірок, зливи, що освіжають землю, дають життєдайну вологу
квітам та іншій рослинності, чудові явища природи у всій їхній різноманітності. буйні зарості чагарника, пшениця, що хитається під вітром, блакитне небо, вкрита зеленою травою земля, що змінюють один одного день і ніч, низка пір року — все свідчить про кохання Творця, що створив усе це.
Через цю різноманітність природних явищ Він приваблює нас до Себе. Він піклується про нас з не меншою любов’ю, ніж мати про дитину, яка страждає. «Як батько милує своїх дітей, так милує Господь тих, хто боїться Його».

На якій підставі Бог заявляє, що всі Його?
а) Пс.99,3. Тому що Він створив нас.
б) 1Петр.1,18.19. Тому що ми спокутовані кров’ю Христа.
в) Діян. 17,28. Ми Ним живемо, рухаємось та існуємо.
Ми були не лише викуплені, а й врятовані безмежною благодаттю. Кожен момент нас підтримує Його велика любов. Ця потрійна основа приводить нас до визнання Його, як нашого Спасителя і Господа, володаря нашого життя.
«Шатай Господа від маєтку твого та від качанів усіх прибутків твоїх; і наповняться житниці твої до надлишку, і точила твої будуть переливатись новим вином» (Прип. 3:9, 10).
«Інший сипле щедро, і йому ще додається; а інший надміру ощадливий, і проте бідніє. Благодійна душа буде насичена; і хто напоює інших, той і сам буде напоєний» (Припов. 11:24, 25).
«А благородний і думає про великодушне, і твердо стоїть у всьому, що є благородним» (Іс. 32:8 — інший переклад).
У плані спасіння небесна мудрість встановила закон дії та протидії, який робить роботу благодійності подвійно благословенною у всіх її сферах. Той, хто дає нужденним, приносить їм благословення і значно більшою мірою отримує благословення сам.

Які питання я повинен ставити собі, коли бачу, що Ісус робить для мене щодня? Пс.115,3-5.

Що віддам Господеві за всі благодіяння Його до мене?
Любов Божа, яка досягла свого апогею на Голгофі, має бути відроджена, зміцнена та помножена в наших церквах. Ми зобов’язані зробити все можливе, щоб надати сили принципам, які Христос приніс у цей
світ. Ми повинні докласти максимум зусиль, щоб зробити і зробити ефективним будь-яке благодійне підприємство, в якому відчувається крайня необхідність. Коли ви стоїте біля хреста і дивитесь на Князя небес, що вмирає за вас, чи можете ви з холодним серцем сказати: Ні, мені нема чого дати?
Навіть якщо принципи управління ресурсами стосуються матеріальних сторін життя, вони передусім виявляють своє духовне значення. Служіння Христу – це наше повсякденне життя. Бог очікує від нас конкретних дій, щоб у відповідь Самому щось зробити для нас. Виконання всіх необхідних справ у гармонії з небесною волею підніме управління на високий духовний рівень. Господь нас не примушує; Він не веде суворого підрахунку, стежачи за тим, чи ми служимо Йому, чи висловлюємо ми Йому нашу вдячність, вимагаючи в разі чого повернути те, що Він дав нам. Але Він так організував «небесну економіку», що наша гармонійна співпраця з Ним у всьому обертається для нас великими духовними благословеннями. Ми позбавляємося цих благословень у тому випадку, якщо не співпрацюємо з Ним у здійсненні Його планів, і таким чином утискаємо себе в тому,
Управителі Божої власності
У своєму дорученні йти по всьому світу і проповідувати Євангеліє всім мовам і народам, яке Христос дав Своїм учням, Він визначив людям завдання: поширювати пізнання Його благодаті. І коли одні йдуть проповідувати, Він запрошує інших відповісти на Його заклик Своїми пожертвуваннями, якими б підтримувалася Його робота на землі. Він довірив гроші в руки людей для того, щоб Його небесні дари могли протікати через людські канали, допомагаючи здійснювати доручену нам роботу спасіння ближніх. Ось один із Божих шляхів піднесення людини. Це саме та робота, якої потребує людина, тому що вона зачіпає найчутливіші струни серця і привертає до дії найвищі здібності розуму.

Як ми повинні поводитися з нашими силами, здібностями, часом та грошима? 1Петр.4,10.

Служіть один одному кожен тим даром, який одержав, як добрі управителі.
Все, що ми маємо, належить Богові; ми тільки Його управителі.
а) Наші тіла – Божа власність.
1Кор.6, 19.20; 10,31. Прославимо Бога в нашому тілі, дотримуючись його у здоров’ї. Давайте не послаблюватимемо наш організм вживанням шкідливої ​​їжі. Ми повинні використовувати наші сили та розум, щоб співпрацювати з Богом для спасіння грішного світу.
б) Час. Бог дав нам шість днів для роботи та здійснення наших особистих справ, але Він вимагає посвяти сьомого дня – суботи для Себе. Час суботнього дня належить Господу. Якщо ми присвячуємо цей день нашим інтересам і не дотримуємося належним чином, ми крадемо час у Бога. Давайте використати цей час, щоб поділитися з іншими душами про Божий План Спасіння (Дії 14,27).
в) Таланти. Що ми робимо з талантами, якими Господь наділив нас? Чи ми використовуємо їх для Нього? Чи говоримо і прославляємо в піснеспівах, чи піклуємося про хворих, чи навчаємо дітей тощо. Всі таланти дано нам для використання у проголошенні Царства Божого (Мтф.28,18-20).
Притча про таланти дуже важлива (Мтф.25, 14.19-30). Ми повинні робити щось для Бога щодня, говорячи іншим про любов Ісуса, і навчаючи їх великим істинам, які ми дізналися з Його Слова. Ми будемо дуже щасливі, і наші таланти розвиватимуться.
г) Гроші. Ми також дамо Богові звіт про гроші, які Він довірив нам. Чи використовуємо ми свої гроші, які Творець довірив нам, на егоїстичну мету, чи ми підтримуємо ними проповідь Євангелія? Як ми відповімо на запитання в Пс.115,3: «Що я віддам Господу за всі Його благодіяння?». Приймемо ж до серця слова Соломона: «Шатай Господа від маєтку твого…» Пріт. 33,9-18.
Це і є секрет матеріального благополуччя, щоб ми жертвували частину нашого прибутку для поширення Божої звістки. Завдяки цьому ми станемо учасниками Божими у великій справі спасіння душ.

Божий план
Господь не потребує наших приношень. Ми не можемо збагатити Його своїми дарами. Псалмоспівець сказав; «Бо все від Тебе, і Твоє ми повертаємо Тобі». Крім того, Бог дозволив нам висловити подяку за Його милості, даючи можливість поділитися своїм надбанням і з іншими. Це єдиний шлях, яким ми можемо виявити подяку Богові за Його любов. Іншого шляху нам не дано.
Бог ніжно і з любов’ю звертається до нас, закликаючи нас виявляти до ближніх таке ж щире співчуття, яке виявляв Христос. Він був Чоловік Скорбій, який дізнався хвороби. Він переніс усі нещастя, які випадають і на нашу долю, Він любить усіх людей, яких викупив Своєю Власною Кров’ю, і каже всім нам: «Нову заповідь даю вам, та любіть один одного; як Я полюбив вас, так і ви любите один одного».

Яку частину майна, довіреного нам, Він вимагає для Себе? Лев.27, 30-32.

Десяту частину.
Якщо ми віддаємо Богові десятину, це не означає, що ми Йому даруємо що-небудь, бо все належить Творцеві. Ми повертаємо Йому лише частину того, що Він нам дав. Решту дев’яти частин ми розпоряджаємо самі. Таким чином, Бог відчуває нашу віру, вірність і любов до світу, який потребує отримання світла євангелії.
Яким великим був дар Божий людині, і як хотів Господь обдарувати людей! З неперевершеною щедрістю Він дарував його, щоб врятувати заблудлих синів людських і допомогти їм зрозуміти Його прагнення і збагнути Його любов. Чи готові ви вашими приношеннями показати, що ви нічого не вважаєте надто дорогим, щоб віддати це Тому, Хто віддав Свого Єдинородного Сина?

Для якої особливої ​​мети було призначено десятину? Числа 18,20-24. 1Кор.9, 13.14.

На утримання служителів Божих.
q Десятина використовується лише на утримання Божих слуг. Завдяки цьому вони можуть присвятити свій час для проголошення євангелії та справи спасіння душ.
q Десятина віддається до церковної каси, тоді церква піклується про утримання працівників.
q При правильному вживанні матеріальні блага стають золотими узами вдячності та прихильності між людиною та її ближніми та дієвим засобом зміцнення любові до свого Творця. Величний дар життя, який Бог дарував у Своєму Сину, закликає до зримого вираження подяки з боку тих, до кого звернена Його благодать. Той, хто отримав світло Христової любові, зобов’язаний ділитися цим благословенним світлом з душами, що знаходяться в темряві.

Десятина віддавалася задовго до днів Мойсея, Авраама та Якова. З яких коштів навчає нас Біблія віддавати десятину?

З усього, що маємо.
Десятина, шлюб та субота мають своє походження в Едемі. Дерево, що належить Богові, яке Адам і Єва не мали права чіпати, символізує десятину. Бог випробовує нас за цим же принципом. Дехто вважає, що закон про десятину був заснований за часів Мойсея, і є частиною церемоніального закону, і тому недійсний на сьогоднішній день. Але принцип десятини ми знаходимо ще у раю. Авраам віддав 10-ту частину всього Мелхиседеку майже за 500 років до того, як було дано закон на горі Сінай. Яків та його вірні слуги також віддавали Богові десятину. Христос наголосив на важливості цього закону і в Новому Завіті. Матф.23,23.
Добробут чи бідність?
Самопожертва є основним принципом вчення Христа. Часто здається, що цей принцип авторитарно наказується віруючим, але дійсно немає іншого шляху врятувати людину, крім як рішучим чином позбавити його згубного впливу егоїзму. Своїм земним життям Христос яскраво продемонстрував справжню силу євангелії. І будь-якій душі, яка переживає болісну боротьбу з гріхом, докладає зусиль у сприянні Його роботі, що виявляє самовідданість заради інших людей, Він обіцяє вічну нагороду, що належить праведникам. Якщо ми виявляємо такий самий дух, яким було сповнено життя Христа і всі Його справи, ми станемо співучасниками Його природи. Розділяючи нині з Ним служіння для інших, ми поділимо з Ним і майбутнє життя, «велике вічної слави».

У чому полягає один із найбільших секретів матеріального благополуччя? Пр.11, 24.25.

«Інший сипле щедро, і йому ще додається…»
Справді, благо і милість Божа супроводжують нас на кожному кроці. Доки ми самі не захочемо, щоб Нескінченний у Своїй любові Батько припинив виливати на нас Свої дари, ми ніколи не скажемо роздратовано: скільки ж ще мені треба? Ми не тільки повинні вірно повертати Богові наші десятини, які Він називає Своїми, але також як належне приносити в Його скарбницю подяку приношення.
Давайте з радісним серцем принесемо нашому Творцеві дар перших плодів Його благословень – найкраще з наших володінь, наше повне святе служіння

Що говорить Біблія про результати щедрості? 2Кор.9,6.7.10.

«Хто сіє скупо, той скупо й пожне»
Нам не слід забувати, що ми в цьому світі проходимо через випробування, які визначать, чи заслуговуємо ми на майбутнє вічного життя. Не зможе успадкувати неба той, чий характер заплямований егоїзмом. Тому Бог випробовує нас тут, даючи нам тимчасові блага, щоб побачити, як ми використовуємо їх, і залежно від цього вирішити, чи можна нам довірити вічне багатство

Яке благословення Бог обіцяє віруючим? Рис.3,10-13.
Бог каже, що ті, хто тримає для себе те, що належить Йому, обкрадають Бога. Він закликає до вірності, говорячи: «Принесіть…». Він дозволяє нам випробувати Його, тому що Він вірний своїй обіцянці: «Я відчиню вікна небесні і виллю на вас благословення до надлишку».
Ті, хто повертає Господу те, що належить Йому, можуть поділитися своїми досвідами, як Господь виконує Свою обіцянку. Розпоряджаючись 90%, які залишилися у нас, приносять більше благословень, ніж 100%, від яких не вносилася десятина.
Є люди, які пережили Бога і покладалися на Його обіцянки в момент великої економічної кризи. І вікна небесні буквально відчинилися, виливаючи на них благословення. Але, щоб розраховувати на це, ми маємо бути вірними Богу і повернути те, що належить Йому. У Церкві Божої служителі не розпоряджаються цими грішми. У кожній громаді є касир, який веде облік усім пожертвуванням. Добровільні пожертвування вкладаються у спеціальний конверт та віддаються касиру, а він видає людині квитанцію. Бог є Богом порядку, тому, до цього питання потрібно ставитися сумлінно.

Що ще було встановлено, окрім десятини? Рис.3,8.

Пожертви .
Біблія говорить про різні пожертвування: подяки або перші плоди (Втор.18,4), дари для бідних (Гал. 2,10; Рим.15,26). У Пс.40,2.3 і Пр.19,17 написані обіцянки тим, хто щедро жертвує для бідних.

Як зробити внесок у небесний банк? Лук.6,38.

«Давайте, і дасться вам… бо, якою мірою міряєте, такою ж відміряється і вам». Закон віддачі приносить успіх.
Бог любить, коли людина дає Йому від щирого серця. Але ми повинні пам’ятати, що нічого не даємо свого, тому що все належить Богові. Коли ми даємо йому гроші, ми ніби кажемо: «Я визнаю, що Ти мій Господь, Я люблю Тебе і ось прибуток, який Ти дав мені у розпорядження». І Він скаже: «Добре, добрий і вірний раб! У малому ти був вірним, над багатьом тебе поставлю; увійди в радість твого пана». Матф.25,21.
Слава Євангелія заснована на принципі відновлення в занепалому людстві небесного образу через вияв щедрості. Ця робота має початок на небесах. Саме там Бог надав людям безумовні докази Своєї любові до них. «Так Бог полюбив світ, що віддав Сина Свого єдинородного, щоб кожен, хто вірує в Нього, не загинув, але мав вічне життя» (Ів. 3:16). У дарі Христа відкрилося серце Небесного Батька. Це свідчить про те, що, ставлячи за мету нашого спасіння, Він не пошкодував нічого, навіть найдорожчого, якщо це могло допомогти здійсненню Його задуму.
Дух щедрості – це дух неба. На хресті розкрилася самовіддана любов Христа. Він віддав усе, що мав, віддав і Самого Себе, щоб людина могла бути врятована. Хрест Христов закликає до чуйності кожного, хто йде за благословенним Спасителем. Принцип, що лежить в основі справи порятунку, полягає в тому, щоб жертвувати та ще раз жертвувати. Це виявляється в активній благодійності, у добрих справах і є справжнім плодом християнського життя. Принцип мирського життя у тому, щоб лише брати, нічого не віддаючи іншим. Таким чином багато хто сподівається стати щасливими. Але це дуже поширена помилка призводить людей у ​​результаті до нещастя та смерті. Світло Євангелія, що сяє з хреста Христового, засуджує егоїзм і заохочує щедрість та благодійність. Ми не повинні засмучено зітхати, коли чуємо гучний, наполегливий заклик до жертовності. Бог у Своєму провидінні закликає людей не замикатися в обмеженій сфері будь-якої діяльності, але робити активні зусилля у нових починаннях. Тепер, коли морок морального занепаду огорнув світ,
тим, хто несе світло Христа, потрібні титанічні зусилля. Багато хто з народу Божого наражається на небезпеку піддатися спокусі миру і низинної жадібності. Вони повинні усвідомити, що це Божа милість збільшує вимоги до них у питанні правильного розпорядження наявними засобами. Перед ними завжди має бути Великий Зразок, що закликає до їхньої жертовності, інакше вони не зможуть відповідати Його милосердному характеру.
Ми куплені дорогою ціною – Кров’ю Ісуса Христа. Віддаючи частину Богу, ми висловлюємо подяку за все, що ми отримали від Христа. Як ви вважаєте, чи важливо співпрацювати з Богом, щоб інші дізналися про План Спасіння? Чи бажаєте ви бути партнером Бога? У вас буде чудовий досвід! Спробуйте! Це шлях вирішення ваших проблем.
Дивні події відбуватимуться, коли серце людини підкорить досконалу любов Божу. Христос у серці віруючого схожий на джерело живлющої води, що тече в вічне життя. Але той, хто виявляє байдужість до страждань ближніх, виявлятиме таку ж байдужість і до Христа в особі страждаючих святих. Ніщо так швидко не висушує духовність у людині, як закосіння в шкаралупі егоїзму та байдужості.
Кожна людина, яка прагне лише задоволення власних забаганок і нехтує турботою про духовне і матеріальне життя тих, за кого Христос віддав Своє життя, не харчується від Хліба Життя і не п’є від Води Джерела спасіння. Такі люди сухі і неживі, подібно до дерев, що не дають плодів. Вони — духовні пігмеї, що марнотратять своє добро лише на потребу собі; але «що посіє людина, те й пожне».
Принципи християнства повинні обов’язково наочно виявитися. Існують тисячі способів, завдяки яким внутрішні принципи можуть розкрити себе. Христос, який живе в серці віруючого, стає ніколи не висихаючим джерелом