Якось молода дуже красива дівчина, у якої були витончені риси обличчя і струнка фігура, прекрасне шовковисте волосся, ніжна здорова шкіра, виграла на конкурсі краси. Молодий чоловік, який нею захоплювався і мав можливість з нею познайомитися ближче, незабаром усвідомив, що вона була егоїстична, горда і висловлювалася дуже вульгарно. Він глибоко розчарувався, бо був обдурений її зовнішністю.
Справжня краса полягає не у зовнішньому вигляді (не в майстерному макіяжі, не в красивих дорогоцінних прикрасах, не в дорогому одязі), але в лагідному, привабливому характері. Багато хто обманює себе, думаючи, що гарна зовнішність і гарне вбрання створять їм повагу в суспільстві. Краса, яка перебуває лише у зовнішньому вбранні, непостійна, на неї не можна покластися. Але прикраса, пропонована Христом Своїм послідовникам, ніколи не меркне і не занепадає. Він каже: «Хай буде окрасою вашою не зовнішнє плетіння волосся, не золоті убори, але потаємна серця людина в нетлінній красі лагідного і мовчазного духу, що дорогоцінно перед Богом»
· Як приємно бути в компанії людини, що має прекрасний характер, навіть якщо вона не має зовнішню красу.
· Не має значення як люди дивляться на нас, важливо як Бог дивиться на нас. По одязі людини судять про його характер. У виборі простого та пристойного вбрання проявляється гарний смак та висока культура людини. Цнотлива простота у поєднанні зі скромністю поведінки створює навколо молодої жінки атмосферу стриманості та пристойності, які є для неї огорожею проти багатьох спокус.
Прикраси нашої душі

1. Як називається справжня краса, яка під впливом Святого Духа випромінюється зсередини людини? 1Фес.4,3.7. (Рим.6, 22).

• Освячення .
  Коли горщик працює з глиною, і надає форму горщика, він робить це зсередини назовні. Бог також бажає змінити нас зсередини, щоб вираз Його святості міг бути видимим і зовні. Цей процес називається освяченням. Бог хоче, щоб у відповідь на Його велику Жертву заради вас ви не залишилися байдужими та неуважними. Він хоче, щоб ви були християнами не тільки на ім’я, але й у одязі та розмовах. Йому приємно, коли ви одягаєтеся скромно, уникаючи зайвих прикрас. Прагніть тієї краси та привабливості, які схвалює Небо. Дорогий друг! Хіба ви не хотіли б догодити своєму Господу?

1. Які частини нашої істоти освячує Святий Дух, працюючи в нас? 1Фес.5,23.

• Тіло, душу та дух.
  Наші вчинки та почуття мають бути освячені. У наших манерах вживати їжу, одягатися і жити, мабуть видно, що ми є послідовниками Ісуса. Зовнішність свідчить про стан наших думок. Тому ми повинні стежити за тим, щоб наша зовнішність відповідала нашій вірі – це наше свідчення перед світом. Ми хочемо, щоб ви йшли за Ісусом як діти Його, слухаючись у всьому. Ми хочемо, щоб ви прагнули внутрішньої краси, доставляючи радість своєму Викупителю. Таким чином, день у день за допомогою Ісуса ви можете перемогти себе. З вашого серця зникне будь-яка любов до вбрання. Ви цінуватимете простоту та скромність. Таким чином молоді люди можуть стати вірними воїнами Христа.

1. Яка порада дана нам щодо одягу та зовнішнього вигляду? 1Тим.2,9.10.

• Носити скромний одяг із сором’язливістю та цнотливістю, без прикрас.
  Одягаючись на відміну від світу, християни в той же час повинні берегтися крайнощів і в цьому питанні, щоб на них не дивилися як на диво. Але якщо у згоді з їхньою вірою і християнською пристойністю вони носять такий одяг, який пошитий не по моді, зате виглядає скромно і не шкодить здоров’ю, то в цьому випадку вони не повинні своїм одягом наслідувати світ. Навпаки, вони повинні мати дух незалежності та відстоювати своє моральне право у цьому питанні, навіть якщо весь світ не погоджується з ними. Але якщо ми носимо скромний і сприятливий для здоров’я та роботи одяг, який прийнятий у світі і не суперечить у Біблії, то цей одяг не змінює наше ставлення до Бога і не робить нас мирськими людьми. Християни повинні наслідувати Христа і в усіх питаннях одягу радитися зі Словом Божим. Їм слід уникати крайнощів і смиренно йти прямим шляхом,

1. Що є справжньою окрасою християнських жінок? 1Петр.3,3-5.

• Лагідний і смиренний дух.
  Чистота одягу так само, як і правильний смак, грає в житті не останню роль. Наша віра, якщо вона проявляється в житті, веде до того, що ми починаємо носити простий одяг, і стаємо ревними до добрих справ, і таким чином робимося особливими людьми.
  Простий одяг робить розумну жінку привабливою. Ми судимо про характер людини по тому одязі, який він носить. Скромна, богобоязлива жінка одягається просто. Чистота смаку та шляхетність розуму виявляються у виборі простого пристойного одягу. Молоді жінки, не схильні до рабства моди, є окрасою суспільства. Та жінка, яка одягається і поводиться скромно, цим показує, що вона високо цінує моральну гідність. Як привабливий простий одяг, красу якого можна порівняти з красою польових кольорів!

1. Що покращує зовнішній вигляд людини? Пр.15,13.

• Веселе серце.
  Ізраїльтянам було дано наказ вплітати блакитну нитку в краї своїх шат, на відміну від язичницьких народів. Що символізує блакитна нитка? Як її носити сьогодні? Це скромність у одязі. Прикраси, макіяж і фарбування волосся, яке шкодить нашому здоров’ю і веде до марнославства, зневажають нашого Господа. Такими діями ми деформуємо особу створену Богом. Наслідуючи таку практику, ми заявляємо Творцеві: «Я
  нещасливий з такою зовнішністю, з якою Ти створив мене». Щасливе природне обличчя та лагідний, щирий характер – основна окраса християнина.

1. Що розчаровує Господа? Втор.22,5.

• Коли жінки носять чоловічий одяг, а чоловіки жіночий.
  Богові завгодно, щоб існувала певна різниця між чоловічим та жіночим одягом. Він вважав це питання досить важливим, щоб дати в Своєму Слові чіткі вказівки з цього приводу. Якщо обидві статі носитимуть однаковий одяг, це спричинить замішання у суспільстві та зростання злочинності. Змішання статей призвело світ до того, що почали швидко розвиватися содомські гріхи. А ми сьогодні бачимо, що все більше людей захоплюються цим беззаконням.
  Бог не бажає, щоб Його дочки переходили на чоловічий стиль одягу. Це зухвале вбрання зовсім не підходить скромним, смиренним жінкам, які називають себе послідовницями Христа. Всі, хто наполягає на усуненні відмінностей між жіночим та чоловічим одягом, легковажно ставляться до Божих заборон.

1. Що говорить Біблія про довжину жіночого волосся? 1Кор.11,14.15.

• Якщо у жінки довге волосся – це для неї честь.
  · Ми повинні одягатися зі смаком, купувати та виготовляти одяг гарної якості, та дотримуватись правил особистої гігієни.
  · Ми повинні випромінювати симпатію, лагідність, простоту так, щоб кожен міг бачити в нас не зовнішню красу, але внутрішню. Наша поведінка не повинна визначатися тим, що інші говорять чи думають.
  · У нашому житті для Бога ми повинні розкривати нашу благородну незалежність. Радість любові та послух Ісуса буде нашою нагородою. В Ісая 16,26 ми можемо прочитати про долю марнославства та непослуху.
  Розваги та проведення вільного часу

1. Які біблійні принципи ми можемо використати, обираючи розваги? Філ. 4,8.

• «Що тільки істинно, що чесно, що справедливо, що чисто, що люб’язно, що достославно, що тільки чеснота і похвала про це думайте».
  Ми повинні використовувати цей текст, щоб перевірити наші розваги. Перевірте, що ви читаєте, що дивіться по телевізору, і яким видом спорту займаєтеся. Любов до світу, яка займає думки та серця молодих людей, є тривожним сигналом. Багато хто веде себе так, ніби дорогоцінний годинник благодатного часу — це суцільне свято, і вони живуть у світі лише для отримання розваг та різних задоволень. Вони знаходять задоволення в звичаях світу і є чужими Батькові та Його Духу благодаті. Багато хто вимовляє легковажні слова. Вони не хочуть пам’ятати про те, що їхні слова служать до їхнього виправдання або до їхнього засудження.

1. Чи може бути завдано шкоди нашому духовному життю переглядом сцен насильства злочинності та перелюбу, навіть якщо це просто вигадка? Іс.33, 15-17.

• Так, тому ми радимо не дивитися на ці сцени і не слухати їх.
  Той, хто хоче мати мудрість від Бога, має стати повним невігласом для гріховного пізнання цього віку. Він повинен заплющувати очі, щоб не бачити зло і не вчитися злому. Він повинен закривати свої вуха, щоб не чути про зле, і не набувати знань, які можуть заплямувати чистоту думок та вчинків. І він повинен зберігати свою мову, щоб не говорити поганих слів і щоб у його устах не було лукавства.
  Прагнення розваг і задоволень є великою спокусою та мережею для народу Божого, особливо для молоді. Сатана вигадує нові і нові спокуси, щоб відвернути думки Божих дітей від серйозної роботи приготування до майбутніх подій. Через мирських людей він постійно збуджує бажання у серцях необережних християн шукати участь у мирських насолодах. За допомогою різних уявлень, лекцій тощо розваг він прищеплює любов до світу. А союз зі світом призводить до збіднення віри.
  Сатана є невтомним працівником, хитрим та небезпечним ворогом. Він користується кожним необдумано сказаним словом, у якому виражено лестощі чи поблажливе ставлення до гріха. Таким чином, він сіє недобре насіння, яке незабаром зійде і принесе згубні плоди. Він у найвірнішому значенні слова лукавий і досвідчений спокусник. Він розставляє майстерно сплетену мережу, яка здається безневинною, але вона розрахована на те, щоб заплутати молодих та недосвідчених. Тілесне серце прагне мирських
  насолод. Сатана має на меті зайняти думки людей тим, що веде до задоволення тілесних бажань. Таким чином, у них не залишається часу подумати, а що буде з моєю душею?

1. Яка порада дана тим, хто шукає доброго та піднесеного? 1Ін.2,15-17.

• “Не любите світу, ні того, що у світі”.
  Викликає тривогу той факт, що любов до світу опановує умами молодих. Вони рішуче люблять світ і те, що у світі, і тому в їхніх серцях не залишається місця для любові до Бога. Вони насолоджуються світом і в тому, що належить йому; вони далекі від Небесного Батька і чеснот Його Духа. Бог нечеститься через легковажність молодих людей, їх наслідування моди, їх марнослів’я, забобони і блазенства, які в цілому характеризують життя сучасної молоді. Павло закликає молодь до цнотливості: «Юнаків також умовляй бути цнотливими. У всьому показуй у собі зразок добрих діл, в учительстві чистоту, статечність, непошкодженість, слово здорове, бездоганне, щоб противник був осоромлений, не маючи нічого сказати про нас поганого» (Тит. 2:6-8).

1. Які три речі радить Бог тим, хто бажає висловити подяку Ісусу за спасіння? 1Петр.1,13-19.

• Пильнуйте, не відповідайте колишнім похотям, будьте святі.
  Є люди, котрі думають, що можуть купити Небо своїми добрими справами, але це неможливо. Хоча ми і не рятуємося нашими справами, все ж таки ми повинні робити добрі справи і жити під благодаттю Духа Божого. Добрі справи і життя, подібне до життя Христа – результат євангелії і плід прийняття Христа як Господа нашого життя.
  Йдеться про таку відповідальність, від якої ми не можемо бути вільними. Наші слова, справи, одяг, наша поведінка і навіть вираз нашої особи все має свій вплив. Від нього залежать добрі чи згубні плоди, які жодна людина не в змозі оцінити. Кожна дія є посіяне насіння, яке у своє. час принесе плід. Це одна з ланок довгого ланцюга людських вчинків, кінцевий результат яких нам невідомий. Якщо своїм прикладом ми допомагаємо іншим виховати у собі добрі принципи, цим ми робимо їх здатними до добра. У свою чергу вони цей добрий вплив поширюють на інших, а ті на третіх і так далі. Таким чином, через наш вплив тисячі людей можуть мати благословення.
  Киньте камінчик в озеро – від нього утворюється хвиля, за нею інша, третя … У міру того, як їх стає все більше, коло хвилі стає все ширшим і ширшим, поки не досягне берега. Так і наш вплив. Незалежно від нашого знання та волі воно поширюється на оточуючих у вигляді благословення чи прокляття.
  Характер людини містить у собі силу. Мовчазне свідчення вірного, безкорисливого, благочестивого життя діє на людей майже чарівно. Виявляючи у своєму житті характер Христа, ми співпрацюємо з Ним у справі спасіння душ. І це єдина умова співпраці з Ним.

1. Що має нас спонукати слухатися Бога? 1Петр.2,21-25.

• Віра та кохання. Подяка за жертву Христа.
  Коли Савл був гонителем. Ісус явився йому і запросив іти за Ним. Савл спитав: «Господи, що накажеш мені робити?» (Дії.9,6). Ми теж повинні ставити те саме питання. Відповідь ми дізнаємося з життя Ісуса. У кожній ситуації ми повинні ставити собі запитання: «Як вчинив би на моєму місці Ісус?» І Він підкаже нам, що ми маємо робити.
  Життя Христа було подібне до невичерпного живого джерела, води якого течуть до Бога і людини. Через Христа Бог дав людині вплив, який не дозволяє йому жити лише для себе. Кожен із нас пов’язаний із ближніми, які є частиною великого Божого цілого. Тому ми маємо по відношенню один до одного певні обов’язки. Ніхто не може бути незалежним від свого ближнього: благополуччя одного має вважати благополуччям усіх. Згідно з Божим наміром кожна людина повинна усвідомлювати необхідність своєї участі у створенні благополуччя та щастя для інших.
  Іноді наше серце здригається від глибокої свідомості своєї негідності. Але це не є доказом того, що Бог змінився по відношенню до нас, або ми по відношенню до Бога. Власними силами ми не можемо змусити розум виробити певний настрій. Радість та світ, які ми переживали вчора, сьогодні ми можемо зовсім не відчувати. Але ми повинні вірою вхопитися за руку Христа і покладатися на Нього в хвилини похмурого розпачу з такою самою непохитністю, як і в хвилини світлої радості та щастя.
  Сатана може нашіптувати нам: «В очах Христа ти надто великий грішник, щоб тебе можна було врятувати». Визнаючи себе справді грішним і недостойним, ти можеш відобразити нашіптування ворога словами:
  «Як викуплений від гріха, я визнаю Христа своїм Спасителем. Я покладаюсь не на свої заслуги, а на дорогоцінну кров Ісуса, яка мене очищає. У своїй немочі я вручаю своє життя на повне розпорядження Христа». Життя християнина має бути життям постійної живої віри. Непохитна віра і тверда надія на Христа принесуть нашому серцю мир і спокій.
  Висновок
  Бог дарував нам як розумову, так і моральну силу. Але багато в чому кожна людина коваль свого щастя. Щодня будівля нашого характеру рухається до завершення. Слово Боже підказує нам, як правильно будувати, щоб наша будівля була заснована на Вічній Скелі. Настає час, коли наша справа виявиться. Тепер час для кожного використати свої здібності, отримані від Бога для формування характеру, придатного як для цього тимчасового життя, так і для майбутнього вічного життя.
  Віра в Христа, як особистого Спасителя, дає силу і твердість характеру. Ті, хто має істинну віру будуть відрізнятися розсудливістю і розсудливістю, пам’ятаючи про те, що око Боже над нами, що Суддя всіх людей зважує їхню моральну гідність і що небесні співробітники спостерігають за формуванням характеру.

1. Де ми можемо знайти силу, щоб змінити наші звички та звичаї? Філ.2, 13; 4,13.

• Через віру ми отримуємо силу і допомогу, необхідні нам.
  Ми потребуємо віри, щоб претендувати на Божу допомогу. Що таке віра? – запитали одного разу дитину. «Віра – це виконання волі Божої, не ставлячи запитань» – відповів малюк. Коли нас мучать сумніви, давлять обставини чи злидні і розпач, саме тоді сатана і намагається підірвати нашу довіру до Бога. У такі хвилини він виставляє перед нами всі наші помилки і спокушає не вірити Богові та засумніватися у Його любові. Таким чином він сподівається розчарувати душу і зламати нашу надію на Господа.
  Багато хто, хто щиро прагне святості серця і чистоти життя, відчувають розгубленість і розчарування. Вони постійно дивляться на себе і скаржаться на нестачу віри, і оскільки вони не мають ніякої віри, вони відчувають, що не можуть отримати благословення від Бога. Такі люди плутають почуття з вірою. Вони відводять погляд від простоти істинної віри і таким чином затьмарюють серця. Вони повинні спрямувати свої думки від самих себе на милість і благодать Божу, згадати Його обітниці та повірити у
  простоті серця, що Він виконає Своє Слово. Ми повинні покладатися не на свою віру, а на Божі обітниці. Коли ми покаємося в тому, що в минулому порушували Його Закон і наважимося дотримуватися Його вимог, ми повинні вірити, що Бог заради Христа приймає нас і прощає наші гріхи.
  Морок і розпач іноді гнітять наші серця, погрожуючи зовсім поглинути нас. Але ми не повинні залишати своєї надії. Нам не можна відводити свого погляду від Ісуса, за жодних обставин. Ми повинні з усією добросовістю виконати покладений на нас обов’язок, а в іншому спокійно покластися на обітниці Божі.

1. Якої нагороди прагнуть переможці? Мрк.10, 28-30; 1Кор.9, 23-27.

• Нетлінний вінець вічної слави.
  Коли гордість і честолюбство заохочуються, життя затьмарюється, бо гордість нічого не потребує і закриває, таким чином, серце перед невичерпними благословеннями Неба. Хто займається самопрославленням, позбавляє себе благодаті Божої, яка тільки й дарує найбільші скарби та справжню радість. Але той, хто все віддає і робить для Христа, пізнає радість сповненої обітниці. «Благословення Господнє — воно збагачує, і не приносить печалі з собою» (Припов. 10:22). Ніжним дотиком благодаті Спаситель витіснить із серця занепокоєння і порочне честолюбство, перетворивши ворожнечу на любов і сумнів — на довіру. Коли Він звертається до душі, говорячи «йди за Мною», чари земної прихильності зникають. При звукі Його голосу дух жадібності і честолюбства залишає серце, і звільнені люди піднімаються, щоб слідувати за Ним.
  Мама на кухні мала невелику дошку, на якій вона писала домашню роботу для свого сина, яку він мав виконати, повернувшись зі школи.
  Якось ідучи, вона забула написати завдання, але коли повернулася, то виявила одяг випрасуваний, посуд помитий, і газон підстриженим. “Але я не залишила тобі записки з усіма цими дорученнями” – сказала мати синові. “Я знаю, – відповів хлопчик, – але я хотів, щоб тобі було приємно”. Ми повинні мати такі самі почуття до Бога. Нам необхідно виявляти свою подяку Йому за те, що Він зробив для нас, за Його клопотання, за дар вічного життя. Чи бажаєте ви сказати Богові як ця дитина: «Я хочу зробити щось приємне для Тебе!»
  Любов Божа супроводжує вас на кожному кроці, і було б добре, щодня замислюватися про те, як і звідки приходять до вас благословення. Нехай дорогоцінні благословення Божі пробудять у вас почуття подяки до Нього. Ви не в змозі вирахувати всіх благословень Божих, безперервного прояву ніжної Його любові до вас, тому що вони настільки ж незліченні, як краплі ранкової роси. Над вами проходять хмари Божої милості та любові, які готові вилитись на вас у вигляді рясного дощу. Якщо ви цінуєте дар спасіння, ви не будете байдужі до щоденних милостей, охорони і любові Божої: ви твердо йтимете шляхом світу.
  Погляньте на славні діла Божі в природі, і нехай ваше серце наповниться вдячністю до Нього як до Творця, що любить. Для допитливого дослідника книга природи пропонує невичерпні багатства. Тільки не можна бути легковажними та невдячними. Окиньте навколишнє очима свого розуму, і ви побачите чудову гармонію законів Божих у природі і перейміться почуттям захоплення і благоговіння до свого Творця, Володаря неба та землі. Ви побачите Його оком віри, що схилився над вами з любов’ю і говорить: «Син Мій і дочка Моя, віддай серце твоє Мені». Віддайтеся в руки Ісуса, і тоді з вдячністю в серці вам захочеться сказати: «Я знаю, мій Викупитель живий!» Віра в Ісуса дасть вам впевненість у будь-якій справі та сталості характеру.
  Все ваше щастя, мир, радість і успіх залежить від щирої, живої віри в Бога. Ця віра допоможе вам виявляти послух заповідям Божим. Ваше знання і віра в Бога – це найсильніші засоби утримання від усякого зла та наймогутніший стимул до добра. Віруйте в Ісуса, який прощає ваші гріхи і бажає вам щастя в обителях, які Він приготував для вас. Він хоче, щоб ви жили з Ним і отримали вічне життя та вінець слави.
  Якщо тобі важко на серці, не піддавайся зневірі. Будь-яка перешкода і всяка невдача лише збільшують твою потребу в Христі. Він прийшов, щоб узяти в тебе кам’яне серце і дати тобі серце плотяне. Сподівайся і чекай від Нього особливої ​​милості, щоб перемогти твої недоліки. Коли тебе долають спокуси, умій твердо протистояти злому духу, скажи у своєму серці: «Чи можу я засмутити Свого Викупителя? Я віддав себе у розпорядження Христу і тому не можу робити діла диявола». Проси з благанням свого Спасителя, щоб Він допоміг тобі повалити всіх ідолів і видалити всі гріхи, що таємно леліються. Поглянь на віру на Ісуса, що стоїть перед престолом Отця і клопочеться з ранами від цвяхів за тебе. Вір, що в твоєму дорогому Спасителі ти здобудеш силу.