Перші кроки до Бога

Урок 14 Найгірша фальсифікація в історії

Ми знаємо, що фальсифікації відбуваються майже у кожній сфері суспільства. Ми знаходимо їх у політиці, фінансах, економіці, науці, мистецтві, літературі та інших сферах діяльності. На жаль, існують фальсифікації і в релігії.
Найбільшим обманом було змішання язичницьких обрядів поклоніння сонцю з християнством. При цьому четверта заповідь, що прославляє Бога як Творця, була непомітно усунена, а досконалий Закон Божий змінений. Це найжахливіша фальсифікація всіх століть!

Культ сонця йде далеко в давнину. Боги Мітра, Аврора, Мардук, Ваал, Ра, Осіріс і Самас представляють богів сонця старовини.
Нещодавно на вершині гори Торо в Андських гірських ланцюгах, біля Сан Жуан в Аргентині, було знайдено мумію 25-річного чоловіка. Археологічні дослідження виявили, що інки, американське індіанське плем’я, мали звичай приносити в жертву богу сонця прекрасних молодих людей. Жертви приносилися на найвищих вершинах гір, у вічних льодах і снігах, там, де їхнє тіло найближче було б до сонця.


Приховане поклоніння сонцю

  1. Яку гидоту у видінні бачив пророк Єзекіїль? Ез.8,15-18.
    “Близько двадцяти п’яти чоловік…з особами зверненими на схід поклоняються сонцю.”
    Бог виголосив дуже суворий вирок над тими, хто поклонявся ідолам: «І ваші жертовники будуть спустошені, стовпи ваші на честь сонця будуть розбиті, і скину ваших убитих перед вашими ідолами; І покладу трупи Ізраїлевих синів перед їхніми ідолами, і розпилю ваші кості навколо ваших жертівників. У всіх місцях вашого проживання міста будуть спустошені і висоти зруйновані, для того, щоб спустошені та зруйновані були жертівники ваші, щоб зруйновані та знищені були ваші ідоли, і розбиті сонячні стовпи ваші, і згладилися твори ваші. І будуть падати серед вас убиті, і пізнаєте, що Я Господь!» Єз.6,4-7.
    ІДОЛ, – 1. У первісних народів: фігура людини або тварини, якій поклоняються як божеству. 2. (у переносному значенні) Кумир, предмет захоплення, поклоніння. (Словник Ожегова). Бог попереджає, що поклоніння ідолам у будь-якій формі є порушенням Його Закону і зневагою Його авторитетом. Христос в Новому Завіті також показав, що в Нього немає нічого спільного з ідолослужінням і що Він визнає тільки те поклоніння, яке відповідає Його волі: «Хто не зі Мною, той проти Мене; і хто не збирає зі Мною, той марнує» Матф.12.30. Тому ми віримо, що служіння Богові має відбуватися відповідно до Його волі.
  2. Хто спробував запровадити язичницькі обряди у християнство?
    Імператор Костянтин (280-337 рр.Хр.) зауважив, що Римська політична влада послаблюється через розбіжності між язичниками, які поклоняються сонцю, і християнами, тому Костянтин спробував об’єднати ці два ідеологічні напрями. У 313 р. по нар. Хр. він видав Міланський едикт терпимості, який дав повну свободу християнам. Внаслідок цього християни почали захоплюватися імператором.
    Язичники поклонялися різним божествам. Батьком їхніх богів був Мітра – бог сонця. Мітрі було присвячено особливий день – день сонця (неділя). У Західній Європі (колишній Римській імперії) цей день і сьогодні називається “Sunday” і “Sonntag” – і буквально перекладається “день сонця”. Наслідуючи політичний план, Костянтин сам став християнином і заснував неділю (день сонця) як день спокою, замість християнської суботи. Дотримання першого дня тижня поєднало християн із шанувальниками сонця. Багато хто з тих, хто нещодавно прийняв християнство, ввели до церкви свої язичницькі обряди та звичаї.
    Кардинал Джон Генрі Ньюман у книзі“Розвиток християнських доктрин” на сторінці 373 заявляє: “Євсевій говорив у багатьох своїх працях, що Костянтин, бажаючи зробити свою релігію прийнятною для язичників, залишив зовнішні форми їхньої релігії, до яких язичники звикли: використання храмів, шанування святих, прикраса з вітів , символіку кадіння, лампади та свічки, урочисту обітницю для зцілення від хвороб, освячення води, свята пір року, процесії, освячення полів, одяг священиків, обручки, поклоніння на схід, пізніше іконам, та деякі церковні псалми. Всі ці звичаї мали своє походження у язичництві та освятилися, коли були прийняті до церкви”.
    Британська енциклопедія (9 версія) у статті Sunday пише наступне:«Найдавніший закон про дотримання недільного дня, що має документальне підтвердження, виданий імператором Костянтином 7 березня 321 р. по нар. Хр. Він звучав так: «Усі судді та жителі міст, а також робітники та ремісники, повинні лежати в високоповажному дні сонця; а ті, що живуть у селі, безперечно повинні вільно від закону обробляти землю, бо часто буває так, що жодного дня не буває таким придатним для сіяння пшениці чи посадки винограду, як цей; щоб зневагою найсприятливішого часу люди не втратили небом посланого благословення». (Закон від 7 березня 321 року. Корпус цивільного законодавства, Кодекс лібера 3, стаття 12.3.)
  3. Костянтин був лише імператором, як же дотримання неділі було введено до церкви?
    Зміна дня спокою була прийнята церквою Риму.
    Катехизис, який отримав апостольське благословення папи Пія Х (25 січня 1910 р.), пояснює:
    Питання: Який день є днем ​​спокою?
    Відповідь: Субота є днем ​​спокою.
    Питання: Чому ми дотримуємося неділі замість суботи:
    Відповідь: Ми дотримуємося неділі замість суботи тому, що католицька церква на Лаодикійському соборі (336 р. по р. Хр.) перенесла святкування дня спокою з суботи на неділю”. (Катехиза католицьких доктрин П. Гейєрман, 1946р. видання, стор.50).
    Папство спробувало змінити Закон Божий. Друга заповідь, яка забороняє поклоніння зображенням, усунена із Закону, а четверта настільки змінена, що виправдовує дотримання першого дня тижня замість суботи, сьомого дня. Однак паписти стверджують, що друга заповідь випущена з тієї причини, що вона міститься в першій і тому є зайвою, і що вони викладають Закон саме у такому вигляді, яким його бажає бачити Бог: зрозумілим для людей. Це не може бути зміною, про яку пророкував пророк. Йдеться про навмисну, свідомо обдуману зміну. «Навіть мріє скасувати у них святкові часи та закон». Саме зміна четвертої заповіді є буквальним виконанням пророцтва. Тут прямо вказується на церкву як на єдиний авторитет у цій зміні. У цьому випадку папська влада відкрито звеличується над Богом.
    Чи дозволяв Бог змінювати Свій Закон?
  4. Що станеться з тими, хто намагатиметься змінити Божий Закон? Одкр.22,19.
    Бог забере участь у книзі життя.
  5. Що не дозволяється робити із Законом Божим? Екл. 3,14.
    Чи не додавати до нього нічого і не зменшувати.
    а) Бог не змінюється. Мал.3,6 (Як.1,17).
    б) Божий Закон є дійсним для тисячі поколінь. (Втор.7, 9).
    в) Той факт, що десять заповідей написані пальцем Божим на двох кам’яних скрижалях (Вих.20,1-17) відкриває нам їхню важливість і незмінність.
    г) Заповідь, яка наказує дотримуватися суботи, як день спокою, є четвертою заповіддю Святого Закону. (Вих.20,8-11).
  6. Чи змінив Ісус Закон Божий чи день спокою? Мтф.5,17.18.
    “Не думайте, що Я прийшов порушити закон…”
    Якби можна було змінити закон, тоді людина отримала б спасіння і без жертви Христа, але те, що Христос мав віддати Своє життя за занепалий людський рід, свідчить про те, що Закон Божий не звільняє грішника від своїх вимог. Він доводить, що відплата за злочин — смерть. Коли Христос помер, доля сатани була вирішена. Якби, як багато хто навчає, закон був скасований на хресті, тоді муки і смерть коханого Сина Божого послужили б на користь сатані, князь зла міг би тріумфувати, оскільки його звинувачення проти принципів Божого правління підтвердилися б. Христос поніс на Собі покарання за гріх людини, і це є для всіх створених істот найсильнішим доказом того, що закон непорушний, що Бог праведний, милосердний і готовий до самопожертви,
  7. Згідно з пророцтвом Даниїла, що спробує зробити людська влада? Дан.7,25.
    Змінити святкові часи та закон.
    Церква вірить, що вона має владу це зробити. Католицький священик Стефан Кеєнан писав: “Якби церква не мала такої влади, вона не змогла б зробити те, в чому погоджується з нею весь сучасний релігійний світ.
    Вона не змогла б змінити дотримання суботи — сьомого дня на святкування неділі — першого дня тижня, для зміни якого немає жодних біблійних підстав.” (Доктринальний катехизис, стор.74.)
    З самого початку Бог дав людству Свій закон — засіб стати щасливим і здобути вічне життя. Прагнучи перекрутити намір Божий, сатана намагається навчити людей не коритися цьому закону, постійно докладає всіх зусиль до того, щоб у хибному світлі уявити принципи цього закону і применшити його значення. Він обрушив свій удар на закон, щоб змінити його і змусити людей порушувати його розпорядження, в той же час, перебуваючи у впевненості, що вони слідують йому.
    Цю спробу змінити закон Божий один письменник порівнює із давнім зловмисним звичаєм переставляти вказівний стовп, що стоїть на головному перехресті двох доріг, щоб він показував хибний напрямок. Часто такі зловмисні дії призводили до надзвичайних труднощів і нещасть.
    Подібний вказівний стовп був поставлений Богом для мандрівників цієї землі. Одна стрілка вказує на добровільне підпорядкування Творцеві як на дорогу щастя і життя, а інша вказує на непокору як шлях горя і смерті. Шлях на щастя був вказаний так само точно, як і дорога, що веде в місто-притулок у старозавітні часи. Але в трагічний для всього людського роду момент великий ворог будь-якої істини повернув вказівний стовп у хибному напрямку, і багато хто збився зі шляху.
    Перший день тижня у Новому Завіті
    У Новому Завіті є вісім текстів, у яких згадується перший день тижня, але чи говорять вони про зміну дня спокою?
  8. Чи говорять про зміну дня спокою п’ять біблійних текстів, у яких згадується про перший день тижня? (Мтф.28,1; Мрк.16,1.2.9; 26,9; Лук.24,1; Іоан.20,1)
    Вони не згадують про якусь зміну.
  9. Чому учні зібралися разом уранці першого дня тижня? Іоан.20,19.
    Бо вони боялися юдеїв.
    Євангеліє від Івана розповідає, що учні першого дня тижня зібралися за зачиненими дверима. Чому? Щоб святкувати неділю? О ні! Вони навіть не вірили, що Ісус воскрес. (Марк.16, 12-14)
  10. Чому служіння апостола Павла тривало до першого дня тижня в Троаді, і що він зробив уранці на світанку? Деян.20, 7.11.
    Він мав вирушити в дорогу.
    а) У Біблії новий день починається із заходом сонця, а не опівночі. Ці збори, що розпочалися в суботу, затягнулися до півночі першого дня тижня (неділя). Є багато текстів, які показують, що Павло дотримувався суботи. Але в цьому окремому випадку, у зв’язку з тим, що апостол хотів вирушити на світанку в місіонерську подорож, він розмовляв до півночі.
    б) Якби Павло дотримувався першого дня тижня, він не робив би такої далекої подорожі того дня. Ніщо у цьому тексті не свідчить про перенесення дня спокою.
    в) Учні для заломлення хліба збиралися щодня додому. (Дії.2,46).
  11. В іншому місці Святого Письма згадується рада Павла щодо збору пожертв для бідних Єрусалима. Чи говорить цей текст про святість недільного дня, чи лише дає пораду відкладати певну частину грошей для бідних? 1 Кор.16,2.
    Вони не йшли на збори, а лише відкладали гроші вдома.
    Цей текст також не говорить про зміну дня спокою. Тут написано лише пораду щодо збору пожертвувань. Немає жодного біблійного тексту, що показує, що перший день тижня повинен шануватися.
    Висловлювання протестантів
    Давайте подивимося на деякі офіційні висловлювання авторитетних богословів:
    Кардинал Гіббон писав: “Ви можете читати Біблію від Буття до Одкровення, і ви НЕ ЗНАЙДЕТЕ ЖОДНОЇ ДОЗВОЛИ СВЯТИТИ НЕДІЛЮ. Писання наполягає дотримуватися віруючих у суботу — день, який ми ніколи не святкуємо”. (Віра наших батьків, 1917 р. видання; стор.72,73).
    Концепція про формальну заміну сьомого дня першим днем ​​тижня та зміна заповіді про суботу, навіть у духовному розумінні, не має підстави ні у Святому Письмі ні в історії християнства.” (Сміт і Чайзем, словник християнської старовини, стаття про суботу).
    Доктор Едвард Т. Хіскокс, автор баптистського керівництва, зробив таку заяву перед групою пасторів: “Заповідь про дотримання святості сьомого дня була і є. Однак це не неділя, а субота.
    Чи можна сказати, що суботу було перенесено з сьомого дня на перший день? Де ми можемо знайти запис про таку зміну? У Новому Завіті щодо цього абсолютно нічого немає”. (Зі статті про конференцію служителів у Нью Йорку, 13,1893г.)
    Протестанти загалом визнають той факт, що Святе Письмо не дає підстав для зміни суботи. Це було ясно викладено у творах Американського трактатного товариства та Американського союзу недільних шкіл. В одній із цих статей визнано «абсолютне мовчання Нового Завіту щодо певної заповіді про суботу (неділю, перший день тижня) або якихось інших вказівок про його дотримання». – George Elliott, The Abiding Sabbath, нар. 184.
    І ще такий вислів: «Аж до смерті Христа не зроблено жодної зміни щодо цього дня»; і “наскільки про це свідчить Писання, вони (апостоли) не … давали жодної певної вказівки про скасування сьомого дня суботи та дотримання першого дня тижня”. – А. Е. Waffle, The Lord’s Day, нар. 186-188.
    Висловлювання католиків
    Римські католики визнають, що зміна суботнього дня була здійснена їхньою церквою, і при цьому заявляють, що протестанти, дотримуючись неділі, визнають тим самим їхню владу. У «Католицькому катехизі християнської релігії» у відповідь на питання, якого дня ми повинні дотримуватися згідно з четвертою заповіддю, дається така відповідь: «Під час старого закону субота була освяченим днем; але церква, наставлена ​​Ісусом Христом і керована Духом Божим, замінила суботу на неділю; таким чином ми тепер святимо перший, а не сьомий день. Нині неділя є днем ​​Господнім».
    Письменники-папісти посилаються як на знак авторитету католицької церкви на сам акт зміни суботи на неділю, з яким згодні і протестанти; …оскільки, дотримуючись неділі, вони визнають цим владу церкви встановлювати свята, а недотримання їх вважати гріхом». – Henry Tuberville, AnAbridgment of the Christian Doctrine, нар. 58.
    Римська церква не відмовилася від своїх домагань на верховну владу, і якщо мир і протестантські церкви приймають «створену» нею суботу, відкидаючи водночас Біблійну суботу, вони цим фактично погоджуються з цим самозванням. Вони можуть на користь цієї зміни посилатися на авторитет батьків або переказів, але, чинячи так, ігнорують головний принцип, що розділяє їх з Римом, а саме, що «Біблія, і тільки
    Біблія є релігією протестантів». Папісти бачать, що протестанти обманюють самі себе, охоче заплющуючи очі на факти в цьому питанні.
    Католики стверджують, що, «дотримуючись неділі, протестанти, всупереч самим собі, надають пошану владі (католицькій) церкві». – Mgr. Segur, Plain Talk About the Protestantism of Today, нар. 213. Ті, хто, розуміючи вимоги четвертої заповіді, все ж погоджуються замість справжньої суботи дотримуватися хибної, тим самим шанують ту єдину владу, яка наказала робити це.
    Деякі відповіді на запитання щодо суботи
  12. Звідки ми знаємо, що нинішня субота є та, яка була встановлена ​​Богом під час створення світу? Чи були зміни у календарі?
    а) Якщо ми порівняємо різні календарі, наприклад: християнський, коптський, іудейський, то побачимо, що кількість років різна, але субота залишається незмінною. Дні тижня залишаються у повній згоді. В іудейському календарі 5750 прирівнюється до нашого 1989 року.
    б) Юліанський календар, заснований 46 року по р. Хр. був відкоригований у 1582 році, і названий Григоріанським календарем. Це той календар, яким ми користуємось сьогодні.
    Коли астрономи помітили різницю у часі, календарні дні було перенесено на 10 днів уперед. У четвер 4 жовтня 1582 року люди лягли спати, і прокинулися 15 жовтня у п’ятницю. Тижневий цикл залишився незміненим.
    в) Існує два докази того, що субота залишалася незмінною з дня створення:
    1. Чудо з манною в пустелі. Народ Божий отримував манну в п’ятницю вдвічі більше, а в суботу її взагалі не було (Вих.16,4-35). Таким чином, за час мандрівки ізраїльського народу по пустелі субота освячувалася близько 2 000 разів.
    2. Христос і Його учні також дотримувалися суботи (Лк.4,16; 23,54-56). Син Божий за час свого 33-річного життя не святкував хибний день спокою.
  13. Про яку суботу говорить апостол Павло у Кл. 2,16.17? Про церемоніальний день спокою, що є тінню Христа, або про сьомий день тижня ?
    Церемоніальний день спокою, який був тінню Христа.
    У церемоніальному законі, написаному Мойсеєм (Втор.31, 24-26), було сім річних свят, які дотримувалися між першим і сьомим місяцями (Великдень, свято опрісноків, перші плоди, п’ятдесятниця,
    свято труб, день примирення і свято кущів), які також називалися суботами. Вони мали нічого спільного з четвертою заповіддю (Лев.23,38.39). Вони були лише тінню або символами Христа та Його служіння.
  14. Чи не однаково, який день святкувати? Прит.16,25.
    «Є шляхи, які здаються людині прямими, але кінець їхній шлях до смерті».
  15. Більшість людей дотримуються неділі. Невже всі вони помиляються? Хто загине? Мтф.7, 13.14.
    Той, хто не виконує Божої волі.
    а) Ми не повинні займати бік більшості або меншості, але ми повинні бути на боці Ісуса.
    б) Багато людей кажуть: “Мої батьки і предки завжди дотримувалися неділі, чому я маю робити по-іншому.” Кого Бог осудить? Тих, хто грішив несвідомо, чи тих, хто грішив свідомо? (Діян.17,30; Як.4,17).
    Висновок
  16. Як названі в пророцтві ті, хто відновлює суботу як святий день спокою? Іс.58, 12.13.
    Відновлювачі руїн, відновлювачі шляхів.
    Бог приготував для Свого народу величне святилище, яке відповідає тим урочистим істинам, які довірені їм. Для цих вірних вигнанців гори служили символом незаперечної праведності Єгови. Вони вказували своїм дітям на їхні вершини, що височіли над ними у своїй незмінній величі, і розповідали їм про Того, Який не змінюється, у Ком немає і тіні зміни і Чиє Слово так само вічне, як і стародавні пагорби. Бог створив гори, оперізував їх силою, і жодна рука, крім Безмежної Сили, не в змозі зрушити їх з місця. Подібним чином Він заснував і Свій Закон – заснування Свого правління як на небі, так і на землі. Своєю рукою людина може позбавити життя своїх ближніх, але подібно до того, як вона не в змозі зрушити гори з їхньої підстави і звалити їх у море, так він не в змозі змінити жодного з приписів Єгови або знищити хоча б одну з Його обітниць, даних для тих, хто дотримуватиметься Його волі. У своїй непохитній вірності Його Закону Божі слуги повинні бути такими ж твердими, як і вічні нерухомі гори.
  17. Як Господь називає суботу, і яке благословення ми отримуємо цього дня? Іс.58, 13.14.
    Відрадою, святим днем ​​Господнім, і Він обіцяє звести нас на висоти землі і дати нам спадщину Якова. Ми були великими грішниками, але Христос помер, щоб дарувати нам прощення. Його жертва досить велика, щоб просити Батька про наше спасіння. Ті, кому Він більше пробачив, полюблять Його більше. Ближче за інших вони стоятимуть до Його престола і славитимуть Його за велику любов і безмежну жертву .
    Чим повніше ми розуміємо любов Бога, тим краще усвідомлюємо згубність гріха. Коли ми бачимо, наскільки велика милість Бога до нас, коли ми починаємо розуміти велич безмежної жертви, принесеної Христом заради нас, щось відбувається в нашому серці. Воно розплавляється від напливу почуттів кохання та каяття.
    Чи готові ви прийняти біблійне вчення про
    Закон Божий і залишити шанування неділі як людського встановлення?
    Природа і одкровення однаково свідчать про Божу любов. Наш Небесний Батько є джерелом життя, мудрості та радості. Подивіться на дивовижні та прекрасні твори природи. Вдумайтеся, як чудово все передбачено для користі та щастя не тільки людини, а й усіх живих істот. Сонячне світло і дощ, що тішать і освітлюють землю, гори, моря та рівнини — все говорить нам про любов Творця. На кожній нирці, що розпускається, на кожній травинці, що пробивається із землі, написано: “Бог є любов”. Дивовижні птахи, що оголошують світ радісним співом, вишукані але забарвленні і досконалі у своїй красі квіти, що випромінюють аромат, величні дерева в лісі з пишним зеленим листям усе свідчить про ніжність, батьківську турботу нашого Бога і про Його бажання дати щастя Своїм дітям.