В одній із Своїх притч Ісус розповів історію про царя, який зробив шлюбний бенкет для свого сина Матф. 22,1 -14. Ця притча символізує запрошення Боже на весільну вечерю Агнця і на суд, який відбудеться перед другим пришестям Ісуса.
Притча про шлюбний одяг дає нам урок найбільшого значення. Під весіллям мається на увазі союз людського з божественним; шлюбний одяг представляє тут той характер, яким повинні мати всі, хто удостоївся честі бути гостем на високому бенкеті.
Запрошення на бенкет – це Євангеліє.
· Перше запрошення було дано Ізраїлю, починаючи від дня хрещення Христа до Його смерті протягом трьох з половиною років.
· Інше запрошення звучало Іудеям після смерті Христа протягом трьох з половиною років до смерті Стефана. Запрошення на бенкет було передано людям апостолами Христа. Наш Господь послав дванадцять апостолів, а потім ще сімдесят сповістити про те, що Царство Боже близьке, і покликати людей покаятися і повірити євангелії. Але заклик цей залишився поза увагою. Ті, кого запросили на бенкет, не прийшли. Слуги в казці були послані ще раз. «Ось, я приготував мій обід, тільця мої і що відгодоване, заколоте, і все готове; приходьте на шлюбний бенкет». Це була звістка до іудейської нації після розп’яття Христа; але народ, який проголошував себе Божим, особливим народом, відкинув євангелію, принесену йому в силі Святого Духа. Багато хто відкинув його з презирством. Деякі ж були настільки роздратовані закликом до спасіння і запропонованим для них прощенням за їхнє відкидання Господа слави, що в гніві звернулися на тих, хто приніс їм цю звістку. «Сталося велике гоніння» (Дії 8:1). Багато людей були кинуті до в’язниці, а деякі з Господніх вісників, Стефан і Яків, були вбиті. Єврейський народ підтвердив у такий спосіб своє відкидання милосердя Божого.
· Третє запрошення, після того як юдеї відкинули Божий поклик, було направлено до язичників.
· Звідки гості, запрошені з вулиць та огорож, взяли шлюбний одяг? У давнину на Сході був цікавий звичай, коли цар влаштовував свято, на якому кожного гостя забезпечували одягом для входу на бенкет. Цей одяг символізував праведність Христа. «Він, будучи вірним і праведним, простить нам гріхи наші і очистить нас від усякої неправди».1Ів.1,9.
· Люди, які не носять шлюбного одягу, не будуть здатні встояти на суді. Якщо ми не носимо одяг Христової праведності, якщо не приймаємо Його як нашого Господа і Спасителя і не виконуємо Його волі, то будемо засуджені та вигнані від Божої присутності.
Слідчий суд
Царський огляд гостей у цій казці символізує суд. Гості на євангельському бенкеті – це ті, хто заявляє, що служить Богу, ті, чиї імена записані у книзі життя. Не всі, хто вважає себе християнами, є істинними послідовниками Христа. Перш ніж їм буде надано остаточну винагороду, має бути вирішено, хто з них гідний розділити спадщину праведних. Це рішення має бути ухвалене перш Другого пришестя Христа на хмарах небесних; бо коли Він прийде, Він уже принесе Свою нагороду чи відплату, «щоб віддати кожному у ділах його» (Об’явл.22:12). Ще до того, як Він прийде, гідності справ кожної людини будуть визначені та оцінені, і кожному з послідовників Христа буде визначено відплату відповідно до її справ.
Настане час, коли кожен буде, судимий перед Богом. Сьогодні кожному дана можливість обрати між добром та злом. Якось ми всі постанемо перед судом: «Бо всім нам має з’явитися перед судилищем Христовим, щоб кожному отримати відповідно до того, що він робив, живучи в тілі, добре чи худе» 2Кор.5,10.
- Що буде прийнято Богом до уваги цього суду? Еккл.12,14;.
Кожна справа, чи добре воно чи погано.
а) При другому приході Христа всі праведні померлі будуть воскресені, а ті, що залишилися живими на той час, будуть перетворені. Безбожні мертві залишаться у своєму смертному стані, а безбожні живі помруть. Вони воскреснуть через тисячу років і отримають своє покарання,
тобто при другому приході Ісуса буде точно відомо, хто врятований і хто має загинути. Отже, перед другим настанням Спасителя має відбутися слідчий суд. Коли він станеться. Іншими словами: коли Цар увійде на весілля, щоб оглянути гостей. Коли буде здійснено суд над тими, хто прийняв запрошення Євангелія?
б) Для цього існує певний час: «Бо Він призначив день, коли буде праведно судити всесвіт, за допомогою зумовленого Ним Чоловіка, подавши посвідчення всім, воскресивши Його з мертвих» Деян.17,31. Цей суд не є великим днем Божого суду по всій землі, а має статися за деякий час, перш ніж Христос прийде на землю. Апостол Петро так описав цю подію: «Бо час початися суду з Божого дому; якщо ж раніше з нас [почнеться], то який кінець тим, хто не підкоряється євангелії Божої» 1Петр.4,17.
в) У посланні Петра немає протиріччя зі словами Ісуса Христа, Який сказав: «Той, хто вірує в Нього, не судиться, а невіруючий уже засуджений, тому що не увірував в ім’я Єдинородного Божого Сина» Ін.3,18. Тому Петро було суперечити своєму Вчителю, якого дуже любив. Це ще раз показує нам, що тут йдеться про дві різні події. Петро пише про попередній суд перед настанням, а Христос – про великий Божий суд після 1000 років. - Що побачив Данило, коли йому у видінні були показані сцени слідчого суду? Дан.7, 9-14.
Він побачив небесний суд. Він складався з:
· Суддя – Бог. Тут Він представлений як Старий днями.
· Свідки – ангели. (Ст.10).
· Доказом є те, що написано в книгах (Мал.3, 16).
· Міріло суду – 10 заповідей (Як.2,12).
· Адвокат – Ісус Христос. Він представлений як Син людський (ст.13) (1Ін.2, 1).
· Обвинувачені – люди.
Зверніть увагу на те, що картина опису суду у Данила різко відрізняється від тієї, картини, яку представляє апостол Іоанн: «І побачив я великий білий престол і сидячого на ньому, від імені Якого втекло небо і земля, і не знайшлося їм місця. І побачив я мертвих, малих і великих, що стояли перед Богом, і книги розкриті були, і інша книга розкрита, яка є книгою життя; і судимі були мертві за написаним у книгах, відповідно до діл своїх» Відкр.20,11-12. Істотна різниця полягає у тому, що на останньому суді вже немає адвоката. Якщо Данило, описуючи сцену суду, згадує про Сина
Людського, то Іван вже не згадує про присутність Ходатая на останньому суді. Там буде Бог, книги та люди, які за земного життя відкинули запрошення Христа взяти їх під Свій захист.
Слідчий суд, як побачимо, ототожнюється з очищенням святилища. Земне святилище очищалося один раз на рік у день примирення. На небі те саме є святилище. Наші гріхи записуються у ньому. Тому має відбутися суд та робота примирення. - Коли має відбутися очищення небесного святилища? Дан.8, 14?
У 1844 р.
а) 2300 років закінчуються в 1844 р.
б) Цей час описується у Писанні як час кінця.
в) Це час, коли зневажена антихристом істина, буде відновлена та проголошена.
г) Це початок 7-го, останнього періоду церкви – Лаодикії.
д) Це початок слідчого суду на небі та очищення святилища, щоб визначити, хто буде врятований, а хто загине. Щоб зрозуміти, що таке очищення святилища, нам слід звернутися до Старого Завіту і вивчити символи.
Земне святилище. - Який наказ дав Бог Ізраїлю після виходу їх із Єгипту? Вих.25,8.
Влаштувати святилище. - Що має бути пролито у земному святині для прощення гріхів? Євр. 9,22 .
Без пролиття крові немає прощення.
Бог сказав Адаму та Єві: «Не їжте і не торкайтеся, щоб не померти вам». Людина згрішила і була засуджена на смерть. Але Христос пожертвував Собою замість людини. До того, як настав момент померти Христові, в жертву приносилися тварини прощення гріхів, що символізувало жертву Христа (Євр.9,9).
Білий одяг непорочності носили наші прабатьки, коли були поселені Богом у святому Едемі. Вони жили в повній згоді з Божою волею. Вся сила їхньої любові належала Небесному Батькові. Дивне м’яке світло, світло Боже огортало святу пару. Це вбрання зі світла було символом духовного одягу Адама та Єви, їхньої небесної чистоти та непорочності. Якби вони завжди
залишалися вірними Богу, одяг світла вічно продовжував би огортати їх. Але коли увійшов гріх, вони розірвали свій союз з Богом і навколишнє світло зникло. Засоромлені Адам і Єва побачили, що вони втратили небесне вбрання, і постаралися прикрити свою наготу зшитим фіговим листям. - У святилищі, побудованому в пустелі, було два відділення, розділені завісою – Святе та Святе святих. Як часто заходив священик у Святе та з якою метою? Євр. 9,6.
Завжди. Здійснювати служіння Богові.
У книзі Левіт 4 розділ ми читаємо про різні гріхи:
· Якщо згрішить начальник, від нього вимагалося принести тварину без пороку і покласти свої руки на її голову. Таким чином, його гріхи переносилися на тварину. Потім він заколював тварину. Священик брав кров і мазав нею роги жертовника, а решту виливав до підніжжя жертовника.
· Якщо грішив священик Ізраїльського товариства, він брав з жертви частину крові, входив у Святе і кропив перед завісою. Так він переносив свій гріх у святилище. - Хто тільки міг увійти у Святе святих, і як часто це робив? Євр. 9,7.
Першосвященик, один раз на рік.
У день примирення очищалося святилище. Спочатку первосвященик приносив у жертву за себе та свою сім’ю тільця. Потім він брав двох козлів і кидав про них жереб, один із них символізував Господа, а другий — сатану. Той, що представляв Ісуса, приносився на жертву.
Первосвященик брав із цієї жертви кров, і в хмарі фіміаму входив у Святе святих. Там він своїм пальцем сім разів кропив на престол благодаті – кришку ковчега заповіту, який символізував престол Божий. У Святому святих сяяло світло Шекіни або Божої присутності. Закон, який був порушений та вимагав смерті грішника, знаходився під кришкою ковчега. Коли священик кропив кров’ю, порушник отримував милість від Господа. Таким чином, очищення здійснювалося лише завдяки присутності Бога у святині, і народ отримував прощення. Лев. 16,16. Потім наводили другого козла, на голову якого первосвященик покладав руки і сповідував усі гріхи Ізраїлю. Після цього тварину відводили в пустелю.
Небесне святилище - Де знаходиться справжнє святилище? Євр. 8,1.2.
Справжнє святилище, влаштоване Самим Богом, знаходиться на небі.
Земне святилище було лише образом або тінню небесної (ст. 5). Це означає, що у небі існує святилище, яке є істинним, оскільки земне святилище існувало лише певний період. - Хто є первосвящеником у небесному святилищі? Євр. 9,24.
Ісус Христос
Апостолу Іоанну був показаний храм Божий на небі і там він побачив ковчег заповіту (Об’явл.11,19), і в ньому був видно Христос, що носить одяг священика (Об’явл.1,12-15). Крім цього, він бачив Ісуса, що ходить серед семи світильників, (Об’явл.1,12-15)і Ангела, що стоїть перед жертовником. (Об’явл.8,3.4.) - З чиєю кров’ю увійшов Христос у небесне святилище? Євр. 9,11.12.
З своєю власною кров’ю.
· В Одкровенні Ісус представлений як «Ягнець закланий» (Об’явл. 5.6; 13,8).
· Він очистив совість нашу від мертвих справ, від гріха найкращою жертвою, захищаючи нас перед Богом.(Євр. 9,14).
Недостатньо вірити, що Ісус не був самозванцем і що біблійна розповідь не є майстерно побудованим міфом. Ми можемо вірити, що ім’я Ісуса є єдиним ім’ям під небесами, яким людина може бути врятована, але так і не зробити Його своїм Спасителем. Недостатньо прийняти істину теоретично. Недостатньо проголосити себе віруючим у Христа та бути записаними у церковній книзі. «Хто зберігає Його заповіді, той перебуває в Ньому, і Він у тому. А що Він перебуває в нас, дізнаємося за духом, який Він нам дав». «А що ми пізнали Його, дізнаємося з того, що дотримуємося Його заповідей» (2 Ін. 3:24; 2:3). Таке справжнє свідчення справжнього поводження людини. Що б ми самі не говорили про свою праведність, вона нічого не варта, якщо в наших справах не буде явлений Христос. - Коли небесне святилище буде очищене? Дан. 8,14.
Наприкінці 2300 років.
а) У 1844 р., коли розпочався слідчий суд.
б) Воно має бути очищене найкращою жертвою (Євр. 9,23.24).
в) Він узяв наші гріхи на Себе, як говориться в пророцтві Ісаї 53 глави.
Існує 3 фази суду:
1 фаза – визначення винності чи невинності кожної особи, яка будь-коли жила землі від днів Адама. Невинність ставиться за провину всім, хто приймає Ісуса Христа і Його жертву. Іншого шляху не існує: «Бо немає іншого імені під небом, даного людям, яким слід нам врятуватися». Діян. 4,12. На слідчому суді, що розпочався 1844 р., зважиться, чи буде людина врятована чи загине.
2 фаза суду – винесення вироку. Коли людина визнана невинною, її звільняють. Коли прийде Ісус, Він забере до небесного дому всіх тих, хто врятований. Але вирок про покарання над безбожними ще не буде винесено. На небі викуплені допоможуть зробити роботу протягом 1000 років. «Хіба ви не знаєте, що святі судитимуть світ? … Хіба не знаєте, що ми судитимемо ангелів?» 1Кор.6,2.3.
3 фаза суду – покарання безбожних – ангелів та людей, в озері вогненному по закінченні 1000 років.
Висновок. - Що вигукне Ісус, закінчивши клопотання наприкінці слідчого суду? Одкр.22,11.
«Неправедний нехай ще робить неправду, нечистий нехай ще скверниться, праведний нехай чинить правду ще й святий та освячується ще».
Коли Він кине золоту кадильницю на землю (Об’явл. 8,5), тоді посередника і ходата за людей більше не буде. Дні, надані нам для випробування, швидко закінчуються. Їхній кінець уже близький. Це для нас звучить попередження: «Дивіться ж за собою, щоб серця ваші не обтяжувалися об’їданням і пияцтвом і життєвими піклуваннями, і щоб той день не збагнув вас раптово» (Лк. 21:34). Стережіться, щоб той день не застав вас неприготованими. Будьте уважні, щоб не опинитися на царському бенкеті без шлюбного одягу. «Котра година не думаєте, прийде Син Людський». «Блаженний той, хто пильнує та зберігає свій одяг, щоб не ходити йому голим і щоб не побачили сорома його» (Мт. 24:44; Об’явл. 16:15).
Христос був слухняний кожній вимогі Закону. Він сказав про Себе: «Я бажаю виконати волю Твою, Боже мій, і закон Твій у мене в серці» (Пс. 39:9). Перебуваючи на землі. Він говорив Своїм учням: «Я дотримався заповідей Мого Отця» (Ів. 15:10). Своєю досконалою послухом заповідям Божим Він надав кожній людині можливість дотриматися їх. Коли ми підкоряємо себе Христові, наше серце зливається з Його серцем, наша воля розчиняється у Його волі, наш розум приходить у єдність з Його розумом, усі наші думки зосереджуються на Ньому: ми живемо Його життям. Це означає бути одягненим в одяг Його праведності. Коли Господь знову дивиться на нас. Він бачить уже не одяг із фігового листя, не наготу і не понівеченість гріхом, але Свій власний одяг праведності, який є досконалим послухом Закону Бога нашого. - Наші слова, справи та мотиви будуть засуджені. Чи буде ще можливість для тих, хто не покаявся сьогодні? Ієр.2,22.
Ні, іншої можливості не буде.
Участь людей вирішуватиметься згідно з записами в небесних книгах, куди занесено імена та вчинки всіх. І пророк Даниїл каже: «Судді сіли і розкрилися книги». Автор книги Одкровення, описуючи ту саму подію, додає: «… І інша книга розкрита, яка є книгою життя; і засуджені були мертві за написаним у книгах, відповідно до діл своїх» (Об’явл. 20:11, 12).
Книга життя містить імена всіх тих, які колись служили Богові. Ісус наказав Своїм учням: «Радійте, що ваші імена написані на небесах» (Лк. 10:20). Павло також говорить про своїх вірних співробітників, «яких імена у книзі життя» (Фил. 4:3). Данило, дивлячись на «час тяжкий, якого не бувало», каже, що народ Божий буде позбавлений, «всі, які знайдені будуть записані в книзі життя». І Одкровення каже нам, що тільки ті підуть у Божий град, імена яких «написані у Агнця в книзі життя» (Дан. 12:1. Об’явл. 21:27).
«Пам’ятна книга» пишеться перед Богом і в неї заносяться справи всіх, хто «бояться Господа і шанують ім’я Його» (Мал. 3:16). Їхні слова віри, справи кохання записані на Небі. Неемія, посилаючись на це, каже: «Згадай мене за це. Боже мій, і не згладь старанних діл моїх, які я робив для дому Бога мого» (Неєм.13:14). У пам’ятній книзі Божій увічнено всяку праведну справу. Там вірно відзначено всяке витримане випробування, всяке переможене зло, будь-яке лагідне слово. Там відзначено кожну справу самовідданості, всякий перенесений заради Христа біль і страждання. Псалмоспівець каже: «У Тебе
обчислені мої поневіряння; поклади сльози мої в посудину у Тебе, чи не в книзі вони Твої? (Пс. 55:9).
Можливо, зараз вирішується Ваша доля. Великим мірилом на суді буде Закон Божий, який ми можемо слухатися лише через силу Христової праведності в нас. Ісус бажає виправдати нас, оголосити нас невинними завдяки Його заслугам. Є єдиний шлях для нас – віддатись Йому.
Прийміть Його сьогодні як вашого Адвоката і
віддайте Йому своє серце!