Світ, у якому ми живемо, сповнений таємничих речей, що пробуджують нашу цікавість, наприклад:

• Є люди, які “говорять” з мертвими, які мають загадкову силу, здатні творити дива тощо.
• Існують збори спіритів, під час яких меблі пересуваються по будинку сама собою, коли дух опановує медіум.
• Є будинки, в яких буквально з’являються привиди, спалахує світло і чутно дивні звуки опівночі і т.д.
• Містичні сили, що приносять бідність, хвороби, розлучення і навіть смерть.
  Звідки надходять ці сили? Як ми можемо захиститись від них?
  Багато вчених, політиків, митців, менеджерів, службовців, багатих і бідних, освічених і неосвічених звертаються до ворожбитів для вирішення своїх проблем. Мільйони людей щоденно читають гороскопи; деякі ворожать на картах з надією дізнатися про майбутнє, і не помічають, що вони цим обдурені.
  У 1848 році спіритизм увірвався і до Сполучених Штатів, розпочавшись з так званих «гайдсвільських стуків». Спочатку майже всі розцінювали це як обман та шахрайство. З’явилися медіуми, вони почали організовувати спіритичні сеанси, у моду увійшли спіритичні планшетки, столовитотворення тощо. Але вже у 1893 році спіритизм спробував утвердитися на певній релігійній основі та став називатися церквою. Проіснувавши в такій якості кілька десятиліть і вирішивши йти в ногу з часом, він набув більш «наукового» вигляду. “Екстрасенсорні дослідження в’їхали в науку на хвості психології і, опинившись там, стали іменуватися “парапсихологією”, тобто дослідженням тих явищ, які виходять за рамки сучасної психології”, – пише Олсон Сміт (Immortality, the Scientific Evidence, p. 138).
  Чи знайдемо ми відповіді наші запитання, якщо звернемося до вивчення певних психічних феноменів? Ті голоси, що доносяться до нас із безмовності, чи є вони голосами мертвих? Чи можемо ми проникнути в інший світ за допомогою кінчиків пальців, і якщо можемо, то чи небезпечно це? Ми стикаємося з проблемою, надто знайомою людському серцю. Хто не відчув тієї самотності і безмовності, яка навалюється на нас, коли ми бачимо, що дороге нам життя поглинається смертю?
  Лише Бог знає майбутнє. Він відкрив його в Біблії через понад 2 300 пророцтв. Ворожбити знають сьогодення та минуле і цим дивують людей. Вони можуть усе це робити, оскільки спілкуються з невидимими духами темряви: «І коли скажуть вам: зверніться до викликачів померлих і до чарівників, до шептунів і черевомовців, тоді відповідайте: чи не повинен народ звертатися до свого Бога? Чи питають мертвих про живих?» Іс.8,19.
  Що це за містичні сили?

1. Чи можуть вони бути духами померлих? Що Біблія говорить про померлих? Еккл.9,5.6.
   Мертві нічого не знають.
   Один із найяскравіших прикладів Біблії – це смерть Лазаря, друга Ісуса Христа. Лазар справді помер. Після свого воскресіння він нічого не розповів своїм друзям про те, що бачив за труною. Чому? Він не пережив так званої клінічної смерті, після якої багато людей давали свідчення про те, що вони там бачили. Лазар помер. Про це свідчить опис Біблії, що коли Христос попросив відвалити камінь, то йому на це сказали, що тіло вже смердить, тобто почало розкладатися. Це була очевидна ознака справжньої смерті.
   Однак після свого воскресіння Лазар нікому нічого не розповів, бо він там нічого не бачив. Якби він отримав там якусь інформацію, то насамперед розповів би її своїм друзям. Але Біблія нічого не говорить про це, тому що Лазар нічого не бачив, і йому не було чого розповісти. Це є виконання слів Біблії: «Виходить дух його, і він повертається в землю свою: того дня зникають [всі] думки його» Пс.145,4.
   Навіть Ісус називав смерть сном. «Лазар друг наш заснув, але Я йду розбудити його»,—каже Він у Євангелії від Івана Івана 11,11. Учні не зрозуміли. Вони знали, що Лазар був хворий, і вирішили, що коли це так, то, можливо, йому краще поспати. «Учні Його сказали: Господи! якщо заснув, то
   одужає. Ісус говорив про смерть його; а вони думали, що Він говорить про сон звичайного. Тоді Ісус сказав їм прямо: Лазар помер» Ін.11, 12-14.
   Згадаймо, як усе було. Сестри Лазаря подумали, що Ісус прийшов надто пізно, але, вставши біля труни, Він вигукнув: «Лазарю! іди геть», і той вийшов. Хтось сказав, що якби Ісус не звернувся саме до Лазаря, то всі могили на землі розверзлися б!
   Отже, Лазар вийшов із труни. Що він міг розповісти про своє чотириденне перебування за межею земного існування? Можливо, Ісус не дав йому насолодитися радощами кращого життя і знову закликав до існування на цій похмурій планеті? Ні. Нічого такого не сталося. Ісус просто пробудив його від сну, того сну, який може перервати тільки поклик Життєдавця.
2. Можливо, це Бог надихає ворожбитів та всіх спіритистів? Що наказав Бог? Лев.20, 27; Втор.18, 10-12.
   Той, що ворожить і викликає померлих, помре.
   Віра в абсолютне безсмертя людської душі, усвідомлення того, що дух продовжує жити після смерті, стали невід’ємною частиною язичницького світогляду. Буйним кольором розцвіли серед язичників різні культи і магічні заклинання, некромантія і чаклунство, віра в пологових духів і віщунів. Своєю кульмінацією ідея вродженого безсмертя досягла у греків.
   За кілька століть до народження Христа вона була сприйнята іудеями, і від неї її перейняла ранньохристиянська Церква. Потім настала довга мовчанка, що припала на середні віки, але аж до епохи Реформації це антибіблійне вчення мало широке побутування. Мартін Лютер назвав його жахливою брехнею. Слід ідеї про безсмертя душі проглядається у всіх східних релігіях. Ми знаходимо його в індусів, він помітний у будь-якому східному культі, в теософії, і, крім того, його глибоке коріння відчуваються в різних західних варіантах цих вірувань. Можна з упевненістю стверджувати, що вчення про перевтілення – це та ж ідея про безсмертя душі, просто в іншому вигляді.
3. Якщо ці одкровення приходять не від Бога і не від мертвих, то хто відповідає за них? Одкр.16,14.
   Сатана та його демони несуть за це відповідальність.
   Це бісівські духи — занепалі ангели, які повстали проти Бога. Прислухаємося, що говорить Писання: «Це — бісівські духи, які творять знамення; вони виходять до царів землі всього всесвіту, щоб зібрати їх на лайку в той великий день Бога Вседержителя» (Об’явл. 16:14). Ось чого слід очікувати в останню годину земної історії. Ось що ми зустрінемо в наш день — на нас чекає добре продуманий, тонкий обман. Не якісь дешеві трюки, а справжні знамення. Потрібно вогняними літерами написати: не всі знаки від Бога! Тільки тоді, коли люди зрозуміють, що бісівські духи теж можуть творити їх і навіть можуть робити це в ім’я Христа, тільки якщо ми до деталей зрозуміємо цей важливий момент диявольського плану, ми зможемо підготуватися до потрясіння, до того обману, який останніми днями пошириться по всьому світу.
   Спочатку сатана був першим серед ангелів, і він був здійснений на всіх своїх шляхах. Він стояв біля Божого престолу. Нам неможливо зрозуміти, як зло зародилось у його серці, і він побажав зайняти місце Бога. Той факт, що з ним не радилися щодо плану створення Землі, зробив його заздрісним і третина ангелів Божих була захоплена ним, і була вигнана з неба. Одкр.12, 9.12. Ці занепалі ангели належать до армії сатани. Вони впливають на людину до зла і заволодівають ним.
   4. У біблійних прикладах показано багато людей, одержимих демонами. Що заявляли ці парфуми? Деян.16, 16-18.
   Вони говорять частину правди та частину брехні.
   Пророцтва здійснюються, так. Твориться багато доброго, це так. Рятуються людські життя, і таке трапляється. Однак коли проб’є наш час, невже нам треба буде покластися на якусь кришталеву кулю? Хіба на нього сподівається людство? Хіба може парапсихологічне зчитування інформації – з усім його вражаючим впливом і майже миттєвим виконанням – відтіснити на другий план твердиню Писання та величну ходу виконання біблійних пророкувань? Хіба, даючи свою відповідь на хвилюючі людини питання, Бог проектує його на якісь невиразні картини, які можна побачити в кришталевій кулі?
   «Якщо повстане серед тебе пророк, або сновидець, і представить тобі знамення чи диво, і збудеться те знамення чи диво, про яке він говорив тобі, і скаже притому: «Підемо вслід богів інших, яких ти не знаєш, і служитимеш їм». : то не слухай слів цього пророка, або сновидця цього; бо через cue спокушує вас Господь, Бог ваш, щоб дізнатися, чи любите ви Господа, Бога вашого, від щирого серця вашого і від усієї душі вашої» Втор.13,1-3.
   Тут описано ситуацію, коли пророк передбачає. Пророцтва його збуваються. Однак те, чого він навчає, не узгоджується з Божим Словом. Не можна слідувати за таким пророком, незважаючи на те, що його пророцтво було точним. Потрібно пам’ятати, що, допускаючи подібне, Бог Небесний лише відчуває Свій народ. Пророк Ісая сказав: “Зверніться до закону та одкровення. Якщо вони не говорять, як це слово, то немає в них світла »Іс.8,20.
4. Що сталося з царем Саулом після того, як він радився з жінкою, що викликає духів, і після того, як Бог відкинув його? 1Царств 28,3.6-8. 11-15; 1Пар.10, 13.14.
   Він втратив царство та помер.
   Цар Саул був відкинутий Богом. Замість того, щоб покаятися і стягнути Бога, він звернувся до чарівниці, щоб викликати померлого пророка Самуїла.
   1. Саул пішов уночі перевдягнений. Якби це було з волі Божої, тоді нащо такий обман?
   2. Пророк вийшов із землі. Але ж стверджують, що місце праведників на небі.
   3. Хоча цей дух прийшов не від Бога, він говорив, начебто був від Нього. Сатана продовжував проповідувати свій перший обман: “Ні, не помрете” – це вчення про безсмертя душі.
   4. Але чи пророкував Саул? Як він міг розмовляти, якщо той, померши, спокійно лежав у своїй могилі, не знаючи, що відбувається? І чи міг Бог послати Саулові звістку через померлого, якщо Він уже відмовився спілкуватися з ним так, як Йому завгодно? Ви бачите, що два джерела інформації суперечать одне одному. Ні, привид, який видавав себе за Самуїла, насправді пророком не був. Це була зла істота, яка видавала себе за іншого у спіритичному сеансі, забороненому Богом. Саул помер, поплатившись за своє беззаконня. «Так Саул помер за своє беззаконня, яке він зробив перед Господом, за те, що не дотримався слова Господнього і звернувся до чарівниці з запитанням» (1 Пар. 10:18).
      Саул помер за скоєний гріх, і з того часу багато хто розділив його долю, бо Богові дуже невгодний будь-який спіритичний сеанс і будь-яка спроба вступити в контакт з померлими. Проте ті ж злі сили, що діяли у минулому, діють і сьогодні. Адже якщо хтось вірить у вроджене безсмертя, чому не можна визнавати східні релігії? Якщо мертві насправді живі і можуть спілкуватися з нами, чому треба виключати ці явища парапсихології? Чим ми можемо захистити себе від спіритизму? Що
      протиставимо чаклунським оргіям? Чи є щось, що відокремлює нас від диких заклинань язичницького світу? Усі бар’єри руйнуються. Тільки дізнавшись, куди сходить вчення про природне безсмертя людини, ми починаємо розуміти, наскільки серйозні наслідки може мати наше захоплення окультизмом. Тільки тоді ми чуємо, як починає бити дзвін тривоги.

Гармати диявола

• Який знак останнього часу? 1Тим.4,1.
  Прислухатимуться до духів спокусників.
  а) Небезпека нашого часу перебуває у організованому спіритизмі, у вигляді чаклунства і ворожіння, а й у тому, що ці небезпечні сатанинські речі змішані з християнської релігією.
  б) Першим медіумом (посередником) диявола був змій. Побут.3,1-4.
  Медіуми – це люди, які входять у транс і духи говорять через них. Складається враження, ніби приходять мертві, предмети самі пересуваються, хворі зцілюються і сповіщають певні звістки, тощо.
  Під виглядом лабораторних досліджень екстрасенсорика прокралася до наших університетів. Вона прилаштувалася до медицини. Гіпнотизер прагне глибше поринути у таємницю життя. Телепатія і ясновидіння, передбачення, психокінез та кришталева куля — все це стало частиною повсякденних розмов, які ведуть цілком серйозні люди. Ви, звичайно, можете бути одним із багатьох, хто відкидає подібні психічні явища, справедливо вважаючи їх за обман. Ви можете гнати їх від себе як явне шахрайство. Щось, звичайно, таким і є (і навіть самі прихильники цих «учень» визнають, що серед них чимало шахраїв). Однак якщо ви відкидаєте все це, бачачи тут одне лише шахрайство, значить, у вас немає ні найменшого уявлення про ті рухи, які, зародившись у давні часи, залишили таку незгладиму печатку на всіх наступних століттях,
• Як ми можемо відрізнити правду від обману? Іс.8,19.20.
  Вісники Божі перебувають у повній згоді із законом та одкровеннями. Звістку, яку вони проголошують, буде згоден з тим, що Бог засвідчив раніше через Своє Слово. Ми повинні запитати себе:
  · Чи вірять так звані вісники, що Ісус Христос є Божим Сином, або вони думають, що Ісус є лише вчителем або медіумом?
  · Чи вірять вони, що світ був створений у шість днів, як написано в Біблії?
  · Якщо людина робить і добро і зло, чи може вона бути від Бога?
  Ви бачите, що настав час, коли не можна довіряти своїм почуттям. Стало небезпечно вирішувати проблеми, покладаючись тільки на очі та вуха і особливо на якісь переживання. Справжньому шукачеві істини треба керуватися якимось Божим одкровенням. Але одразу хочеться запитати: чи добре ми розуміємо, що нам треба з’ясувати? Майже всі спіритичні рухи приваблюють чимало людей, і це відбувається тому, що медіуми стверджують, ніби готові дати нещасним та самотнім можливість спілкуватися з тими, кого вони втратили.
  Отже, твердження про те, ніби померлі люди можуть підтримувати з нами зв’язок, чи істинно — чи хибно? Якщо воно істинне, то в такому разі перед нами одна з найбільших і найпривабливіших істин, коли-небудь явлених скорботному людству. Якщо ж це не так, то ми маємо справу з безсоромним обманом, який грає на наших найзворушливіших спогадах. Давайте відкриємо Слово Боже, і ви вирішите самі. Отже, чи це правда? Третього не дано, і ви маєте з цим погодитись. Найкраще, що ми можемо зробити, — це звернутися до надійного джерела інформації: «І коли скажуть вам: «зверніться до визволителів померлих і до чарівників, до шептунів та черевомовців», тоді відповідайте: чи не повинен народ звертатися до свого Бога? чи питають мертвих про живих? Звертайтеся до закону та одкровення. Якщо вони не говорять, як це слово, то немає в них світла» Іс.8,
  У сучасному перекладі 19 вірш звучить так: «І коли вони говорять нам, щоб ви порадилися з медіумами та духами, які тихо пищать і бурмотять, запитайте їх, чи народ не повинен порадитися зі своїм Богом? Скажіть: «Чи звертаються до мертвих від імені живих? Звертайтеся до звістки і поради Божої!». Отже, перед нами ясне і недвозначне слово, яке виходить від Бога. Коли нас закликають звернутися до того, хто досяг успіху у спіритичних мистецтвах, хто стверджує, що спілкується з померлими, нам треба запитати: «Чи звертаються до мертвих від імені живих?». І додати: «Звертайтеся до звістки і поради Божої!»
• Що Біблія говорить про тих, хто шукає вирішення своїх проблем у цих містичних силах? Ієр.2,13.
  Вони вирубали собі розбиті водойми, які не можуть тримати води.
  а) Сучасна наука називає містичні обставини парапсихологією. Є люди, які проходять через вогонь, не обпалюючись, і вони кажуть, що це роблять силою розуму. Це заборонено Богом. Втор.18, 9-14.
  б) Ворожіння на картах заборонено.
  в) Гіпноз, маятник, чарівна паличка, лікування змовами, навіть із добрими намірами, так само не схвалюється Богом.
  Задавшись питанням про безсмертя людини, одна поважна жінка вирішила звернутися до Біблії. Її дуже цікавила можливість спілкування із померлими. Однак, дійшовши до цього місця, вона вигукнула: «Але хто ж тоді пише на моїй дошці?» Вам зрозуміла її проблема? Якщо те, що написано в Біблії, вірно, а це так і є, тоді хто посилає вести в тій темній кімнаті, яка призначена для спіритичного сеансу? Хто рядиться у вигляді дорогих нам померлих людей? Запитання такі, що допитливим умам від них немає спокою. Хто пише на грифельній дошці? Хто читає карти? Хто рухає олівцем? Хто породжує картини, що відбиваються в кришталевій кулі? Хто настільки відтворює голос дорогого нам померлого?
  Відомі богослови, популярні лідери, зодягнені довірою радники президентів щиро і без тіні збентеження описують, як вони спілкувалися зі своїми померлими родичами. Цими оповіданнями вони впливають на мільйони людей. То невже навіть високий розум здатний впасти в оману? Що є ті сили, які, поза всяким сумнівом, діють у цьому світі духів? Хто це? Відповідь, як завжди, дає нам Бог. Сили, що приймають чуже обличчя, Писання називає послідовниками Люцифера або занепалими ангелами. Не забудьте, що ангели — це духи померлих. Вони існували до створення цього світу і до того, як померла перша людина.
  Це стосується не лише спіритизму, а й усіх окультних наук, пов’язаних із вченням про можливість спілкування з потойбічним світом духів. В астрології є духи наставники, у чаклунстві – духи служителі, «полтергейст» – це галасливий дух та багато іншого. Наведемо слова спіриту Ф. Морса. У книзі «Практичний окультизм» на 85-й сторінці він пише: «Зовні сучасний спіритизм відтворює всі основні засади чаклунства та магії минулих століть. Залучені ті самі сили і діють ті самі істоти». Будучи одним із відомих прихильників спіритизму, Артур Конан Дойль писав: «Спіритизм пошириться у всьому світі, і в ньому краще жити. Коли він почне правити світом, він скасує Кров Христа». Визнає визнання, чи не так? Все це показує, як сатана намагається проникнути в наш розум і заволодіти нашим життям!
  Вам, можливо, важко погодитися, що насправді чудеса творять злі ангели, проте в цьому ключ до розуміння тих спіритичних явищ, які сьогодні обступають нас з усіх боків. Хотілося б, щоб ви ніколи не забували: надприродне та чудове не завжди походить від Бога! Засвоїте це раз і назавжди — і ви багато в чому оберіжете себе від обману: «Це — бісівські духи, що творять знамення» Об’явл.16,14.
• Що говорить Біблія про тих, хто займається астрологією? Іс.47, 13-15.
  Вогонь пожере їх, вони не врятують своєї душі.
  Людська істота бажає знати майбутнє. Віра в те, що доля пророкована у зірках, ухиляє від відповідальності за вибір правильних рішень у житті. Якщо ви порівняєте різні гороскопи, написані на той самий день для одного і того ж знака, ви знайдете протиріччя і двозначні висловлювання. Багато людей щодня читають свій гороскоп, і навіть якщо це виглядає цілком безневинно, все ж таки це заборонено Богом.
  Згідно з Божим Словом, духи, які приходять до нас і намагаються показати, що вони — дорогі нам померлі люди, насправді такими не є. Це не люди, які нібито продовжують існувати. Це не люди взагалі! Це занепалі ангели, що виряджаються у вигляді тих, хто нам дорогий! Якщо ми віритимемо своїм очам, то кого побачимо? Дорогу нам, але померлу людину. Якщо довіримося слуху, то кого почуємо? Того, хто був нам дорогий, але помер. Якщо станемо довіряти іншим почуттям, хто постане перед нами? Все той же дорогий, але, на жаль, померлий близький. А якщо ми довіримося Слову Божому, ким він виявиться? Ошуканцем, який видає себе за іншого!
• На кого націлені хибні дива останнім часом? Матф.24,24.
  На вибраних.
  Можливо, у Вашому житті є речі, які Ви не вважаєте окультними, але вони не до вподоби Богові, і навіть, не усвідомлюючи того, Ви можете потрапити під їхній вплив. Найкраще уникати таких речей.
  Яким чином можуть бути сатана та його ангели? «І не дивно: тому що сам сатана набуває вигляду Ангела світла, а тому не велика справа, якщо і служителі його набувають вигляду служителів правди; але кінець їх буде у їхніх справах» 2Кор.11,14-15. Господь попереджає, що сатана є ангелом світла або служителем правди. Але Бог відкриває Себе тільки тим, хто дотримується Його заповідей (Ів.14,15.16.21; Дії.5,32).
  Ви зрозуміли тепер, що занепалий ангел може прийняти обличчя іншої істоти і, звичайно ж, набути вигляду коханої вами людини. Маючи інтелект ангелів і до того ж маючи за плечима тисячолітній досвід, біси досконало можуть видавати себе за інших. Крім того, вони мають багато інформації. Якщо вони роками спостерігають за сім’єю, то чи варто дивуватися, що їм чудово знайомий голос діда, вони знають, яку зачіску вважала за краще тітка Світлана, і де дядько Коля сховав свій заповіт?
  «Не кожен, хто каже Мені: «Господи! Господи!» увійде до Царства Небесного, але той, хто виконує волю Батька Мого Небесного. Багато хто скаже Мені того дня: «Господи! Господи! Чи не від Твого імені ми пророкували? і чи не Твоїм ім’ям бісів виганяли? і чи не Твоїм ім’ям багато чудес творили?» І тоді скажу їм: «Я ніколи не знав вас; відійдіть від Мене, що роблять беззаконня» Мф.7,21-23.
  Чудеса у церкві. Так, це буває. Проте щонайменше в деяких випадках Христос не матиме до них жодного відношення. «Я бачив це на власні очі, я чіпав це пальцями, я чув це на власні вуха», — так стверджуємо ми. Давно минули часи, коли ми могли покладатися на свої очі, вуха та пальці. Ми живемо в епоху, коли не можна довіряти своїм почуттям. І чим швидше ми це зрозуміємо, тим краще, бо останніми днями ворог вдасться до найтоншого обману. Він явить не якусь незграбну роботу. Обман так тонко, так розумно, так проникливо враховуватиме особливості нашого покоління, що живе у вік космічних відкриттів, що ніхто не зможе почуватися в безпеці, якщо міцно не утвердиться на духовному фундаменті Біблії.
• Яку плату вимагає сатана за користування послугами? Рим.6, 16; Іоан.8,44.
  Ви раби того, кого слухаєтесь.
  Сатана бере високу плату за послуги. Вона може бути наступною:
  · Депресія, неспокій, навіть схильність до самогубства.
  · Психічні захворювання, манія переслідування та шизофренія.
  · Сексуальні збочення, перелюбства.
  · Алкоголізм, тютюнова та наркотична залежність.
  · Безконтрольний гнів.
  · Одержимість злими духами.
  · Хвороби, горе, бідність тощо.
  · Недовіра, сумнів, відсутність радості у дослідженні Слова Божого та в молитві.
  Божественний рецепт проти містичних сил
  Якщо вибачити Бога прощення за те, що зверталися по допомогу до вісників сатани, і прийняти рішення більше цього не робити, то слід уникати будь-якого контакту з окультними силами.
• Що має бути зроблено з книгами, журналами, картами та предметами, пов’язаними з окультизмом чи чаклунством? Деян.19,19.
  Спалити їх.
• Яка Божественна рада звільнить нас від сатанинського впливу? Як.4,7.
  а) Підкоріться Богові.
  б) Протистаньте дияволу. Не слухайте його та не вірте йому.
  в) Диявол втече від вас.
• У що ми маємо вірити, щоб здобути повну перемогу? Одкр.12, 10.11.
  У Кров Агнця.
  Сатана бажає зробити нас своїми рабами, але наш Господь Ісус Христос працює для нашого звільнення. (Рим.8,2-3.13-15; Гал.5,1).
  У 90-му Псалмі ми читаємо про нове життя звільненої людини. Прочитайте цей Псалом і поміркуйте про чудесні обіцянки Божі. У нашому Господі Ісусі Христі нам гарантовано безпеку та свободу.
  Іоан.8, 32.34-36. Давайте віддамо Йому щодня; давайте віритимемо в Його прощаючу благодать, спокутну кров і незрівнянну любов.
  Яке ваше рішення? Якщо ми станемо на бік Ісуса, то будемо вільні від рабства у будь-якій формі, і Він подарує нам вічне життя. Чи бажаєте Ви показати Йому свою любов тим, що наблизитесь до Нього?
  Висновок
  Коли Адам і Єва відокремилися від Бога, їм було обіцяно, що Христос вразить сатану в голову (Бут.3, 15). Через хресну смерть Христа ця обіцянка виповнилася. Ісус бажає захистити Вас, допомогти Вам, простити Вас, приховати у Своїх люблячих руках.
• Після звільнення одержимої людини з Гадаринської країни (Лк.8,26-28), яку пораду дав йому Ісус? Лук.8,38.
  Повернутись у свій дім і розповісти іншим про великі справи, які Бог зробив із ним.
  Можна беззастережно стверджувати, що людська надія ґрунтується не на психологічних явищах, не на звістки, яка приходить з холодної, туманної країни духів, і не на мертвих взагалі, але на живому Христі! Людина буде жива не словом, що походить від мертвих, але «кожним словом, що виходить з уст Божих». Слово Його містить найвтішнішу обітницю, яку колись було дано людству, що страждає: «Прийду знову і візьму вас до Себе, щоб і ви були, де Я» Ін.14,3.
  Побачити нашого Господа віч-на-віч у славному світлі нескінченного дня, з’єднатися зі своїми коханими, щоб ніколи не розлучатися… Ось це обітниця! Ось це благовістя! І це майбутнє уможливило Голгофа! Закликаю непримиренну боротьбу. Наш порятунок в одному – стати під покров хреста!
  Я під хрест Ісусів з радістю
  Стану твердою стопою,
  Як під покров величезної скелі,
  що піднялася в цій скорботній землі.

Чи переконалися Ви, що всі ці
спіритичні явища – це справа рук сатани?
Чи готові Ви відмовитися від будь-якої практики
зв’язку з потойбічним світом?
Прийміть рішення повністю узгодити
своє життя із Богом!